Справа № 2-3105/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

“3 “ листопада 2010 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді             ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

при секретарі                 ТИМКОВИЧ С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить суд винести рішення про вселення його у квартиру АДРЕСА_1. В обгрунтування позову покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_4, якій на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1. спадкоємцями майна померлої стали її діти – він, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Йому на праві приватної власності належить 1/3 частки спірної квартири. Відповідачі без його відома змінили вхідні двері та поставили грати на вікна. Крім того, в квартиру вселився ОСОБА_5, який проживає там із своїми дружиною та сином. 25 червня 2010 року рішенням Шевченківського районного суду м.Львова вирішено вселити його у спірну квартиру. Рішення виконано. Однак після вселення в квартиру йому продовжували чинити перешкоди в користуванні житлом, через що він знову став особою без визначеного місця проживання. Квартира АДРЕСА_1 складається з однієї кімнати, кухні, коридору та підвалу. Загальна площа квартири становить 36,9кв.м. Згідно медичного висновку №185 від 01.09.2010 року, виданого КЗ ЛОР «ЛОКПД» він страждає психоневрологічним захворюванням, яке передбачене Переліком хронічних захворювань, за станом здоров’я не може проживати в одній кімнаті із членами своєї сім’ї і має першочергове надання житлового приміщення. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 забезпечені іншим житлом. Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 23.12.2002 року його визнано таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2. Вважає, що має право на вселення та одноосібне проживання в спірній квартирі. Просить вселити його у спірну квартиру.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, покликаючись на викладені у ньому обставини. Просить позов задовольнити.,

    Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечили. Пояснили, що позивач створює нестерпні умови для проживання, нищить речі в квартирі, не дбає про утримання житла в належному стані, поводиться неадекватно. Просять у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про можливість задоволення позову з таких мотивів.

    В судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності по 1/3 частині ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.04.2010р.

    Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» ОСОБА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.04.2010 року, виданого Третьою Львівською державною нотаріальною конторою 29.04.2010 року за №26002929.

    Відповідно до ст.ст.316,319 ЦК України право власності є право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону, незалежно від волі інших осіб. Це право передбачає право володіння, користування та розпорядження належним власникові майном.

Право власності може бути припинено лише у випадках, встановлених законом.

За ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється спільно за їхньою згодою.

Сторони, як співвласники квартири котрим належить по 1/3 частині квартири, мають рівне право володіння, користування і розпорядження своєю часткою у майні.

Відповідно до ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі поданих доказів.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 25.06.2010 року вирішено вселити ОСОБА_1 у спірну квартиру АДРЕСА_1 в м.Львові. Судом встановлено, що після вселення позивача 19.08.2010р. у спірну квартиру АДРЕСА_1 в м.Львові рішення суду було виконано і виконавче провадження по виконанню рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 25.06.2010р. закінчено 25.08.2010р.

Однак відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачу знову почали чинитися перешкоди. Позивач не може потрапити у квартиру та користуватися нею як співвласник. Ці обставини підтвердили відповідачів в судовому засіданні. Свої дії обґрунтовують тим, що проживаючи у спірній квартирі позивач буде нищити її, приводити у непридатний для проживання стан.

У відповідності до ст.391 ЦК України, яка передбачає право власника вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд вважає, що вимога позивача, як співвласника квартири, про усунення перешкод у користуванні спірною квартирою шляхом його вселення у цю квартиру є підставною та підлягає задоволенню.

У зв’язку із задоволенням позову із відповідачів слід стягнути в користь позивача судові витрати.

    Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.8,10,57,58,60,208,209,212,215 ЦПК України, ст.ст.9,150 ЖК України, ст.ст.358,383,391 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити.

    Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 45грн.50коп. судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м.Львова шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    СУДДЯ                     Н.Л. ЛУЦІВ-ШУМСЬКА