Справа № 2-662/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

      15 вересня 2010 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді  Шликова С.П.,

при секретарі –  Кузьміній В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 про визначення порядку користування квартирою, вселення, усунення перешкод в користуванні та по зустрічному позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Фонд державного майна в м.Донецьку про виплату текучої вартості квартири, скасування результатів приватизації квартири, розподіл особистих рахунків,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до відповідача ОСОБА_4 та просили суд визначити порядок користування квартирою, вселити та усунути перешкоди в користуванні квартирою, мотивуючи свої вимоги наступним.

На підставі свідоцтва про право власності на квартиру від 02.11.2998 року, власниками по ? частині квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

04.09.2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був розірваний.

На теперішній час між позивачами та відповідачем виникають спори стосовно користування спільною власністю – квартирою АДРЕСА_1. Відповідач фактично займає та користується трьома кімнатами площею 10,8 кв.м, 7,8 кв.м, 10,0 кв.м, у зв`язку із чим, позивачі не мають можливості у повному обсязі користуватися своєю власністю. Крім того, ОСОБА_4 вчиняє сварки, вигоняє з квартири.

Таким чином, позивачі просять суд визначити порядок користування спірною квартирою, а саме: виділити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ізольовані кімнати площею 7,8 кв,м, 10,0 кв.м, 16,8 кв.м, виділити ОСОБА_4 ізольовану кімнату площею 10,8 кв.м.

У судовому засіданні позивачі та їх представник доповнили свої позовні вимоги та просили змінили свої позовні вимоги та просили суд вселити ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користуванні квартирою  АДРЕСА_1. Крім того, змінили позовні вимоги та просили суд визначити порядок користування спірною квартирою, а саме: виділити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ізольовані кімнати площею 7,8 кв,м, 10,0 кв.м, 10,8 кв.м, виділити ОСОБА_4 ізольовану кімнату площею 16,8 кв.м.

    Відповідач ОСОБА_4 та його представник у судовому засіданні проти позову заперечували, надали суду зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Фонд державного майна в м.Донецьку про виплату текучої вартості квартири, скасування результатів приватизації квартири, розподіл особистих рахунків, мотивуючи свої вимоги наступним:

    У квартирі АДРЕСА_1 на теперішній час проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі мають частки, але мешкають окремо.

    Після укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 05.05.1992 р. був здійснений родинний обмін житла: старша донька ОСОБА_5 з сином ОСОБА_6 переселилися у однокімнатну квартиру ОСОБА_4, а він переселився на їх житлову площу у квартиру АДРЕСА_1. де ОСОБА_6 мали право користування ? часткою квартири, а саме 22,7 кв.м.

    Через пів року після реєстрації ОСОБА_4 у спірній квартирі, ОСОБА_2 народила сина – ОСОБА_3, який був також зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1.

    02.11.2998 року квартира АДРЕСА_1 була приватизована усіма членами сім`ї, зареєстрованими у квартирі, тобто по ? частині на кожного.

    Таким чином, замість ? частки у спірній квартирі, яка мала належати ОСОБА_4 після здійснення родинного обміну, він став власником ? частки АДРЕСА_1.

    Однак, як ствержує ОСОБА_4 між ним та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час приватизації квартири була досягнута усна домовленість, що у випадку розірвання шлюбу, йому буде повернута його однокімнатна квартира, або повернута її вартість, а також була домовленість стосовно користування квартирою АДРЕСА_1, що він має право займати дві кімнати та зобов`язаний сплачувати половину усіх комунальних послуг.

    На теперішній час однокімнатна квартира, якою користувався ОСОБА_4 раніше – приватизована ОСОБА_6 та продана.

    Таким чином, ОСОБА_4 вважає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скориставшись тим, що ОСОБА_4 довіряв останнім, порушили його право на частину житлової площі.

    Крім того, ОСОБА_4 вказує на те, що є архівістом з Авторсої пісні, виконує научну роботу, тому потребує додаткової площі. У кімнаті 10,0 кв.м. – бібліотека-фонотека-дискотека-комп`ютер, у кімнаті 10,8 кв.м. – бібліотека-архив-дискотека-фонотека-магнітофони-каталоги, кімната площею 7,8 кв.м – є спальнею ОСОБА_4

    Сварок ОСОБА_4 не вчиняє, навпаки, саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поводяться неправомірно. Просить суд зобов`язати ОСОБА_1 сплатити вартість його однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2. На час проживання ОСОБА_4 до виплати йому грошей за продану квартиру, залишити в його користуванні кімнати площею 10,0 кв.м та 10,8 кв.м у квартирі АДРЕСА_1. При неможливості виплати ОСОБА_1 необхідної суми  за його однокімнатну квартиру, просить суд скасувати результати приватизації квартири, виділити йому половину житлової площі 22,7 кв.м. у квартирі АДРЕСА_1.

    Представник третьої особи Фонду державного майна в м.Донецьку до судового засідання не з`явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить по ? частині квартира АДРЕСА_1, про що свідчить надана копія свідоцтва про право власності на квартиру №НОМЕР_1 від 02.11.1998 року (а.с.7).

Згідно наданої копії технічного паспорту на квартиру (а.с. 10-11), вбачається, що квартира АДРЕСА_1 має загальну площу 73,9 кв.м, складається з 4-х ізольованих кімнат житловою площею 7,8 кв.м, 10,0 кв.м, 10,8 кв.м, 16,8 кв.м, кухні – 9,0 кв.м, ванної кімнати – 2,6 кв.м, вбиральні – 1,3 кв.м, коридору – 11,8 кв.м, вбудованої шафи – 1,2 кв.м.

Згідно копії свідоцтва про розірваня шлюбу від 04.09.2008 року (а.с.8), вбачається, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був розірваний.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 займає та користується кімнатою площею 16,8 кв.м, ОСОБА_4 займає інші три кімнати, що у судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_2, та що не спростовує сам ОСОБА_4

Відповідно до ч.3. ст.358 ЦК України, співвласник спільної часткової власності має право на володіння та користування тією часткою спільного майна в натурі, яка відповідає його частці в праві спільної часткової власності.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню. Оскільки позивачі самі просили надати ОСОБА_4найбільшу кімнату у квартирі 16,8 кв.м, суд вважає можливим задовольнити їх позовні вимоги та виділити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ізольовані кімнати площею 7,8 кв,м, 10,0 кв.м, 10,8 кв.м, виділити ОСОБА_4 ізольовану кімнату площею 16,8 кв.м.

У судовому засіданні встановлено, що у спірній квартирі зареєстровані та проживають дві особи – ОСОБА_4 та ОСОБА_1, про що свідчить надана довідка ЖЕД №1 (а.с.9).

Як встановлено у судовому засіданні з пояснень ОСОБА_2, вона та її неповнолітній син ОСОБА_3 бажають вселитися до квартири АДРЕСА_1. Однак, як підтвердив у судовому засіданні і сам ОСОБА_4, три кімнати площами 7,8 кв.м, 10,0 кв.м, 10,8 кв.м займає саме він, у цих кімнатах знаходяться його особисті речі. Кімнату площею 16,8 кв.м займає ОСОБА_1

    Таким чином, ОСОБА_2 та її неповнолітній син ОСОБА_3 позбавлені можливості користуватися тією часткою квартири, що належить їм на праві власності.

Відповідно до ст.9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Таким чином, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, вселити їх у квартиру АДРЕСА_1, зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користуванні зазначеною квартирою.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд вважає їх необгрунтованими, та такими, щоне підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, дійсно між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та її неповнолітнім сином ОСОБА_6 які є донькою та онуком ОСОБА_1, був здійснений родинний обмін житла, в наслідок якого, до квартири АДРЕСА_2, головним наймачем якої був ОСОБА_4 вселилися ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а ОСОБА_4 вселився до квартири АДРЕСА_1, в якій були раніше зареєстровані ОСОБА_6.

Згідно наданої копії виписки з рішення бюро з обміну житлових приміщень від 10.04.1993 року (а.с.26), вбачається, що ОСОБА_4, зареєструвався у квартирі АДРЕСА_1 та набув права користування квартирою.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3, про що свідчить надана копія свідоцтва про народження. Оскільки його мати ОСОБА_2 була зареєстрована у квартирі  АДРЕСА_1, ОСОБА_3 також був зареєстрований у цій квартирі.

Відповідно до ч.1 ст.65 ЖК України, наймач вправі в установленому порядку за письмовоюзгодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

    02.11.1998 року відбулася приватизація квартири АДРЕСА_1, про що свідчить надана копія свідоцтва про право власності на квартиру (а.с.7).

    Відповідно до ч.2 ст.8 ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду”, передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням  уповноваженного власника квартири (будинку).

    Таким чином, свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 було оформлено на усіх осіб, зареєстрованих у квартирі, у рівних частках по ? частині на кожного власника, що є цілком правомірним.

    За умови існування договору стосовно збільшення частки власності  на спірну квартиру ОСОБА_4, це повинно було бути відображене у свідоцтві про право власності на квартиру.

    Крім того, нічим не підтверджується ствердження ОСОБА_4 про домовленість повернення йому вартості квартири, якою він користувався до обміну у випадку розірвання шлюбу з ОСОБА_1

    Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

    Таким чином, суд не може задовольнити вимоги ОСОБА_4 щодо повернення йому вартості квартири, якою користувався він раніше. Крім того, не існує жодних підстав для скасування приватизації квартири АДРЕСА_1 та збільшення частки  ОСОБА_4 у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1.

На підставі вищевикладеного, ЗУ “Про приватизацію державного житлового фонду”, ст.ст. 9, 64,65,71 ЖК України, ст. 369 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 – задовольнити.

Вселити ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1.

Зобов’язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користуванні квартирою АДРЕСА_1.

Визначити порядок користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.

Виділити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ізольовані кімнати площею 7,8 кв.м., 10,0 кв.м., 10,8 кв.м.

Виділити ОСОБА_4 ізольовану кімнату площею 16,8 кв.м.

В задоволенні позову ОСОБА_4 – відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справ, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: