Справа № 2а-2035/10 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року

Народицький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді       Дубовика П.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов»язання нарахувати та виплатити кошти, передбачені Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-

ВСТАНОВИВ:

28 вересня 2010 року позивач звернулася з позовом, в якому просить визнати дії відповідача протиправними й зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити їй за період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі Закон), мотивуючи тим, що вона отримувала зазначені кошти у відповідача не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав.

Ухвалою суду від 28.09.2010 року позовну заяву позивача, в частині нарахування та виплати коштів, передбачених ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період часу з 01.01.2010 року по 27.03.2010 року  залишено без розгляду.

Сторони в судове засідання не з'явились, але просять справу розглядати без їх участі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечує.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов слід  задовольнити з наступних підстав.

Позивач проживає з двома неповнолітніми дітьми в смт. Народичі Народицького району Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93,  віднесене до зони безумовного (обов»язкового) відселення.

Вказані обставини підтверджуються наданими копіями паспорту, свідоцтв про народження, посвідчення потерпілої ЧАЕС та довідкою.

Відповідно до ст. 37 Закону позивач має право на відповідну допомогу, яку отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема,  за ст. 37 – 2,6 грн.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Законом передбачені наступні виплати:

ст.37 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні безумовного (обов»язкового) відселення – 50 % від мінімальної заробітної плати;

Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та доплати і, зокрема:

для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні безумовного (обов»язкового) відселення – 260 тис.крб. (2,6 грн. за гр.реф.) ;

Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

  Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування (статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.

Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови не можливе.

Частиною 2 ст.99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов»язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, та п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, розпорядниками коштів є управління праці та соціального захисту населення.

На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, суд  визнає дії відповідача протиправними.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161,  162 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у фіксованому розмірі, протиправними.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, відповідно до ст.. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 28.03.2010 року по 31.08.2010 року, виходячи з розміру 50% мінімальної заробітної плати, з урахуванням виплачених коштів.

Зобов»язати управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

На постанову суду до Київського апеляційного адміністративного суду через Народицький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня її отримання, з направленням копії скарги до  Київського апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ: