Справа № 2-0-87/2010 рік

                                                    РІШЕННЯ

Ім'ям    України

16 листопада 2010 року                                                       Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                   Дніпропетровської області

У складі: головуючого – судді Дунай Л.В.

Народних засідателів: Кіпріч О.М., Тютюнник В.В.

                                    при секретарі – Зубачевській О.А.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні  в місті  Верхньодніпровську

цивільну  справу за заявою  ОСОБА_1  про визнання особи недієздатною, -

                                                                        Встановив:

В суд звернулася заявниця з заявою про визнання особи недієздатною, посилаючись на наступне:

ІНФОРМАЦІЯ_2 у неї народився син ОСОБА_2, який з дня народження та по теперішній час проживає з нею.

При медичному обстеженні сина, були виявлені розумові та психічні відхилення, у зв’язку з чим, він був взятий на облік у районного психіатра Верхньодніпровської ЦРЛ, де перебуває до теперішнього часу.

21.06.1993 року син був визнаний інвалідом з дитинства і йому була встановлена безстроково друга група інвалідності.

 Сину встановлений діагноз «олігофренія в стадії вираженої імбецильності» і він потребує стороннього догляду. Це підтверджено Витягом із акту огляду МСЕК до довідки серії МСЕ № 016432  серії 2-19 АГ, виданої 21.06.1993 року та довідкою № 656 від 19.07.2000 року, виданої ЛКК Верхньодніпровської ЦРЛ.

В 2002 році через те, що вона має дитину-інваліда, їй була призначена пенсія як матері, яка виховує дитину-інваліда, що підтверджується пенсійним посвідченням.

13 травня 1995 року сину ОСОБА_2 виповнилось 18 років, тобто він досяг повноліття і повної цивільної дієздатності.

Однак, в зв’язку з тим, що син не ходив до школи, він є неписьменним і за своїм психічним станом здоров’я та через розумову відсталість син не розуміє всіх дійсних подій та обставин навколо нього. Він не може самостійно спілкуватися з оточуючими його людьми, розуміти їх, не може керувати своїми діями, тому вона піклується за ним.

Рішенням виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради Дніпропетровської області № 194 від 21.04.2010 року її призначено піклувальником над сином як інвалідом другої групи.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько дитини, ОСОБА_3 і їй потрібно оформити пенсію по втраті годувальника.

Через стійке психічне захворювання ОСОБА_2 та незрозумілість для нього необхідності оформлення пенсії він не може написати навіть заяву про призначення йому пенсії, а також виконати інші правові дії, пов’язані з цим і, як наслідок, отримати пенсію, тому виникла необхідність в визнанні його недієздатним та призначенні йому опікуна.

В судовому засіданні  заявниця підтримала свої вимоги в повному обсязі та просить визнати її сина ОСОБА_2 недієздатним.

Зацікавлена особа - Представник органа опіки та піклування виконкома Верхньодніпровської міської ради до судового засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, суд прийшов до висновку, що вимоги заявниці підлягають  задоволенню по таким підставам:

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 – є рідним сином заявниці, який є інвалідом з дитинства, у зв’язку з захворюванням, яке діагностується згідно медицинським правилам як Т-710.

ОСОБА_2 з дня народження та по теперішній час проживає з заявницею.

Згідно довідки № 656 від 19.07.2000 року, виданої ЛКК Верхньодніпровської ЦРЛ, ОСОБА_2 потребує стороннього догляду.

На підставі витягу із акту огляду МСЕК до довідки серії МСЕ № 016432  серії 2-19 АГ, виданої 21.06.1993 року ОСОБА_2  встановлена друга група інвалідності та діагноз «олігофренія в стадії вираженої імбецильності», з 21.06.1993 року безстроково.

 Згідно Акту № 153 амбулаторної судово-психіатричної експертизи (л.с.23-25), ОСОБА_2 виявляє хронічне стійке психічне розладнання в формі помірної розумової відсталості. По своєму психічному стану на теперішній час ОСОБА_2 не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Тому є підстави вважати його недієздатним.

У зв'язку зі ст. 60 ЦК України – суд встановлює опіку щодо повнолітньої фізичної особи у разі визнання її недієздатною.  

      Таким чином, враховуючи надані суду докази заявником по справі, суд прийшов до висновку,  що  вимоги заявника  підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 39, 41, 55, 62 ЦК України,  ст. ст. 3, 237 -239   ЦПК України, суд -  

Вирішив:

  Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - недієздатним.

Рішення  суду може бути  оскарженим до Апеляційного Дніпропетровського суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий:

Народні  засідателі :               1.

                                                  2 .