УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    14 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Летягіної О.В.

Суддів Іващенко В.В.

при секретарі Дяченко Л.О.

 Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5  до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про перевід прав покупця та визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_5  на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя  АР Крим від 2 червня 2010 року,                                                      

В С Т А Н О В И Л А:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про перевід прав покупця та визнання права власності.

Вимоги мотивовані тим, що  вона є співвласником  домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, виданого другою Сімферопольською державною нотаріальною конторою 06.02.2002 року, згідно якого ОСОБА_10 належить 51/400 частки в літ «А» спірного домоволодіння. Відповідачкі ОСОБА_6 належали 247/400 частки домоволодіння АДРЕСА_1. 18.05.2007 року ОСОБА_6 надіслала на адресу  позивача лист з пропозицією купити у неї її частку у розмірі 247/400, однак ОСОБА_5 відмовилася, оскільки бажала купити лише 51/400 частки домоволодіння, до того ж вартість частки  ОСОБА_6 була суттєво вище, ніж її ринкова вартість. 20.06.2007 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було укладено договір купівлі – продажу, який був посвідчений приватним нотаріусом Крендясовою Г.І.. Згідно договору купівлі – продажу, ОСОБА_6 продала ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 в рівних долях кожному, 247/400 частки домоволодіння АДРЕСА_1 тобто кожному з покупців згідно договору, належить по 82/400 долі домоволодіння. Позивач зазначає, що право першочергової покупки належить їй, тому її право порушено. Просить суд перевести на позивача права та обов’язки першого покупця згідно договору купівлі – продажу від 20.06.2007 року, після внесення суми на депозитний рахунок, визнати за ОСОБА_5 право власності на 51/400  частки домоволодіння АДРЕСА_1 за літ «А», який раніше належав ОСОБА_6

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя  АРК від 2 червня 2010 року – у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_5  подала  апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального та  матеріального права. Вказує, що при постановлені рішення судом не з’ясовані правові підстави для продажу ОСОБА_6 своєї долі спірного домоволодіння, не вирішено питання набуття права власності відповідачем на вказану долю, а також не повно з’ясовані докази, які  підтверджують ринкову вартість частки долі ОСОБА_6 в домоволодінні літ «А»  із усієї частки відповідача. Зазначає, що висновок суду про законність відчуження ОСОБА_6 247/400 долі не відповідає обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши  позивачку, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

           Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що  відповідач ОСОБА_6 при продажу своєї частки, дотрималась всіх вимог Цивільного кодексу України, а саме своєчасно у письмовій формі  повідомила ОСОБА_5 про свій намір продажу частки, яка належить їй. Після того, як ОСОБА_5 відмовилася купувати  всю  частку  будинку, яку вона продає, та за ціну яку вона  пропонує,  ОСОБА_6 на законних підставах продала  свою частку відповідачам ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

           З такими висновками суду повністю погоджується колегія суддів.

           Судом було встановлено, що позивачка ОСОБА_5 є власником 51\400 ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_1

            Відповідачка ОСОБА_6 була власником  51\400 часток домоволодіння АДРЕСА_1  За договором купівлі-продажу від 18.01.1989 року вона придбала ще 49\100 часток даного домоволодіння. Тому на час виникнення спору ОСОБА_6 належало  на праві власності  247\400 часток  домоволодіння .

            18.05.2007 року ОСОБА_6 надіслала на ім’я ОСОБА_5 заяву,   посвідчену приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Крендясовою Г.І., в якій зазначила, що вона має  намір продати 247\400 часток  домоволодіння АДРЕСА_1, які належать їй. В заяві вказано, що вартість 247\400 часток вказаного домоволодіння складає 132 000 гривеньа.с.11\.

           20.06.2007 року ОСОБА_6, як слідує з договору купівлі продажу, продала 247\400 часток домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9  з надвірними спорудами  за 132 000 гривень \ а. с. 9\.

           Позивачка ОСОБА_5 в судових засіданнях  не заперечувала проти того, що вона отримала  письмову пропозицію  від ОСОБА_6 щодо продажу  їй, як особі яка має переважне право на придбавання часток домоволодіння, 247\400 часток  за 132 000  гривень.  Однак вона  згодна  придбати  тільки  51\100 часток   домоволодіння які належить  ОСОБА_6, та за ціну  яка відповідає її дійсної вартості.      

         Ч.1 та 2 статті 362 ЦК України передбачається, що у разі продажу  частки у праві  спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на  інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

       Продавець частки у праві спільної часткової власності  зобов’язаний  письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає.

       Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права  щодо нерухомого майна протягом одного  місяця, а щодо рухомого майна  - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець  має право  продати свою частку іншій особі.  

         З вищевказаного слідує, що відповідачка ОСОБА_6 виконала всі умови  передбачені законом для продажу  своєї частки.

     Крім того, суд не може прийняті до уваги довід  позивача  відносно того, що вона  не відмовлялася  від  купівлі 51\100 часток домоволодіння.  

     Статтею 361 ЦК України передбачається, що співвласник має право самостійно  розпорядитися своєю часткою у праві  спільної часткової власності.

      З положень ч.1 статті 319 ЦК України слідує, що власник володіє, користується, розпоряджується своїм майном на власний розсуд.

      Тобто, власник ОСОБА_6 мала всі законні права продавати свою власність повністю або частками  на свій розсуд.  

         З урахування наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування немає.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і по справі постановлено рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права, що відповідно до положень статті 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, –

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5  відхилити.

            Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя  АР Крим від 2 червня 2010 року залишити без змін.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

            Судді: