Справа № 13947/2010 Головуючий в 1 інстанції:
Кравченко Н.О.
Доповідач – Іванова І.П.
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого – Іванової І.П.
суддів: Лісіциної А.І., ФарятьєваС.О.
при секретарі – Міщенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 20.09.2010р.
у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерне Товариства «ПРОСТО - страхування» про стягнення заборгованості страхового відшкодування за договором страхування, -
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2008р. позивач звернувся до суду з дійсним позовом, на обґрунтування якого вказав, що 15.01.2008 року між позивачем та ЗАТ «ПРОСТО - страхування» був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу «Nissan Primera».Договором передбачено обов’язок сплати страхової премії у розмірі 1087,80 гривень в термін до 15.01.2008 року, 15.04.2008 року, 15.07.2008 року, 15.10.2008 року. Він 3-ій внесок по сплаті страхової премії в розмірі 1087 грн. 80 коп. до 15.07.2008 року не вніс, але вніс внесок 07.08.2008р. Страхова компанія прийняла внесок. 15.08.2008 року в м. Луганську сталася дорожньо–транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений транспортний засіб «Nissan Primera, про настання страхового випадку він повідомив страховика, було складено акт огляду транспортного засобу, однак відповідач відмовився виплатити страхове відшкодування.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 20.09.2010р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
На обґрунтування доводів апелянт зазначив, що суд порушив норми матеріального та процесуального права. Вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим.
Заперечення на апеляційну скаргу іншими учасниками судового процесу не надано.
Судом першої інстанції встановлено наступне: 15.01.2008 року між позивачем та ЗАТ «ПРОСТО - страхування» був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу «Nissan Primera».Договором передбачено обов’язок сплати страхової премії у розмірі 1087,80 гривень в термін до 15.01.2008 року, 15.04.2008 року, 15.07.2008 року, 15.10.2008 року. ОСОБА_2 3-ій внесок по сплаті страхової премії в розмірі 1087 грн. 80 коп. до 15.07.2008 року не вніс. 15.08.2008 року в м. Луганську сталася дорожньо–транспортна пригода, в результаті якої був пошкоджений транспортний засіб «Nissan Primera.
Заслухавши доповідача, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевірив законність та обґрунтованість рішення, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши усі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судновому засіданні.
Оскаржене рішення таким вимогам не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач - страхова компанія правильно відмовила ОСОБА_2 у відшкодуванні шкоди, оскільки позивач ОСОБА_2 порушив умови договору страхування, а тому на день ДТП договір страхування був припинений.
З висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
Невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права є підставами, відповідно до ч.1ст.309 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Правильно встановивши, що між сторонами діяли договірні відносини, суд дійшов невірного висновку, що договір страхування на 15 серпня 2008р., день, коли сталась ДТП був припинений.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений 15 січня 2008р. між сторонами договір страхування (а.с.8) починає діяти з 16 січня 2008р. по 15 січня 2009р., страхова премія підлягає сплаті: до 15 січня 2008р., до 15.04.2008р., до 15 липня 2008р.та до 15.10.2008р. Третій внесок ОСОБА_2 сплатив тільки 7 серпня 2008р., тобто після встановленого терміну. Однак, кошти у ОСОБА_2 прийняли відповідно до договору №135097, про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру №1350 від 07.08.2008р.(а.с.16). Страхова компанія розпоряджувалась вказаними коштами. А коли сталась ДТП, тобто страховий випадок, було складено акт огляду транспортного засобу (а.с.19), проведено дослідження та зроблено висновок про матеріальні збитки (а.с.20-26).
Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Не можна вважати, що договір між сторонами припинено у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 пізніше зазначеного терміну сплатив частину внеску.
Стосовно п.2.6.2 Договору (а.с.10) про намір достроково припинити дію Договору страхування будь-яка сторона зобов’язана належним чином повідомити іншу не пізніше, ніж за 30 днів до дати передбачуваного припинення дії Договору страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач цей пункт договору не виконав, більш того, його дії (прийняття внеску та користування коштами позивача, які він так і не повернув) свідчать про продовження договору страхування.
Після ДТП позивачем виконані всі, передбачені Договором дії: він своєчасно повідомив Страховика про страховий випадок, представив свій автомобіль для огляду. Однак Страховик свої зобов’язання не виконав.
Відповідно до п.3ч.1ст.988 ЦК України Страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
З огляду наведеного, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідачем порушено умови договору страхування. Сума страхового відшкодування, встановленого страхової компанією у розмірі 31002,50гривень підлягає стягненню на користь ОСОБА_2, повернення судових витрат позивачу передбачено ст.83 ЦПК України. На підставі ст.84 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача витрати на правову допомогу, які складають, згідно розрахункової квитанції 5000 гривень(а.с.33).
На підставі викладеного, керуючись п.2ч.1ст.307, ст.308, п.1ч.1ст.314, ст.315 ЦПК України, судова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 20.09.2010р.скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного Товариства “ПРОСТО-страхування” на користь ОСОБА_2 31002 (тридцять одну тисячу дві ) гривні 50 копійок у рахунок страхового відшкодування, 310 гривень - у рахунок відшкодування судового збору, 30 гривень – сплату витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням, а також 5000( п’ять тисяч) гривень - затрати на правову допомогу.
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20-ти днів.
Головуючий:
Судді: