АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-876-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Шкуліпа В.І.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Кустової І.В.,

суддів                 Моісеєнко Т.І.,

Полянської В.О.

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи – Акціонерний комерційний банк «УкрСиббанк», приватний нотаріус Керченського міського нотаріального округу – Люзняк Світлани Василівни, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 – ОСОБА_9 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 квітня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, укладеному між відповідачами 24 липня 2009 року.

Вимоги позову мотивовані тим, що ця угода вчинена ОСОБА_6 під впливом тяжких обставин (розлучення з чоловіком, який звільнив її з роботи, необхідність утримання двох дітей та батьків похилого віку) і  на вкрай  невигідних для неї  умовах, пов ? язаних зі скрутним фінансовим становищем, яке виникло внаслідок необхідності погашення кредиту в АКБ «УкрСиббанк» та інших суттєвих життєвих обставин. Спірний правочин вчинений під впливом омани зі сторони продавців – ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки проданий ними будинок знаходився під арештом.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 22 квітня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Вважаючи вказане судове рішення незаконним, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить суд скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Так у скарзі йдеться про те, що судом не надано належної оцінки наявним у справі  доказам, наданим позивачем на підтвердження позовних вимог та підстав позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, що з ? явилися у судове засідання, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог, оскільки у матеріалах справи відсутні докази в підтвердження обставин того, що спірний правочин вчинений під впливом тяжких для ОСОБА_6 обставин, на вкрай невигідних для неї умовах та під впливом омани зі сторони продавців – ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Між тим, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону, виходячи з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 24 липня 2009 року між продавцями  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та покупцем ОСОБА_7 складено договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 (а.с. 18-19).

При судовому розгляді справи за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення суми завдатку (рішення Керченського міського суду АР Крим від 17 червня 2009 року) було забезпечено вимоги позивача  шляхом накладення арешту на вказаний будинок, який було знято на час нотаріального посвідчення зазначеного договору купівлі-продажу (а.с. 7, 8, 63).

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_4 посилався на те, що спірний правочин купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 вчинений ОСОБА_6 під впливом тяжких обставин, на вкрай невигідних для неї умовах та під впливом омани.

Між тим, відповідно до вимог статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, статей 12, 13, 15, 20 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання,  яке особа здійснює на свій розсуд і у спосіб, передбачений законом або договором (ст. 16 Цивільного кодексу України), залежно від    змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідків, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою, чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції на вказані положення закону уваги не звернув та  не з ? ясував, що  обставини, на які вказує позивач, не стосуються порушення його прав, а тому не можуть  бути підставою для визнання правочину недійсним.

Відтак, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що у матеріалах справи містяться необхідні докази в підтвердження обставин, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, оскільки зазначені позивачем докази не стосуються безпосередньо його прав та обов ?язків.

Судом встановлено, що на  будинок АДРЕСА_1 був накладений арешт для забезпечення позову ОСОБА_4 про стягнення завдатку. По вказаній справі ухвалено  рішення Керченського міського суду АР Крим від 17 червня 2009 року, яке набрало законної сили.

З матеріалів справи також вбачається, що ухвалою Керченського міського суду АР Крим від   17 червня 2009 року арешт з  будинку був знятий. Тобто перешкод для укладення договору купівлі-продажу спірного будинку на 24 липня 2009 року не існувало.

З огляду на наведене, матеріали справи не містять підстав для задоволення позову ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу від 24 липня 2009 року недійсним.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України, з ухваленням нового рішення – про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4

На підставі наведеного та керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 – ОСОБА_9 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 квітня 2010 року задовольнити частково.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 квітня 2010 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи – Акціонерний комерційний банк «УкрСиббанк», приватний нотаріус Керченського міського нотаріального округу – Люзняк Світлани Василівни, про визнання договору купівлі-продажу недійсним відмовити з інших підстав.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді