АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 7516 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Беклеміщев О.В.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.,
суддів: Савченко О.В.
Сапун О.А.,
при секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Держземінспекції Головного управління Державного комітету України з питань земельних ресурсів в Запорізькій області та Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в Запорізькій області на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2006 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія МБМ» (далі ТОВ «Компанія МБМ») до Орендного підприємства Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації (далі ОП ЗМБТІ), ОСОБА_2 про визнання договору дійсним та визнання права власності, -
ВСТАНОВИЛА :
В лютому 2006 року ТОВ «Компанія МБМ» звернулось до суду із позовом до ОП ЗМБТІ, ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності .
Зазначало, що 16 листопада 2005 року за договором купівлі-продажу, укладеного у простій письмовій формі, придбало у ОСОБА_2 павільйон літ. К, павільйон літ. МІ, павільйон літ. Е, торговельний кіоск літ. 01, торгівельний кіоск літ. ПІ, намет літ. Ж1, які розташовані по вул. Глазунова-11 у м. Запоріжжі. При цьому ТОВ «Компанія МБМ» та відповідач домовились відносно усіх істотних умов договору, виконали його, однак товариство не може зареєструвати своє право власності на вказані об’єкти, оскільки ОСОБА_2 ухиляється від цього.
З цих підстав ТОВ «Компанія МБМ» просило позов задовольнити на підставі частини 2 статті 220 ЦК України, визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений 16 листопада 2005 року між ТОВ «МБМ» та ОСОБА_2, і визнати за товариством право власності на павільйон літ. К, павільйон літ. М1, павільйон літ. Е, торгівельний кіоск літ. 01, торгівельний кіоск літ. П1, намет літ. Ж1, які розташовані по вулиці Глазунова-11 у м. Запоріжжі.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2006 року позов задоволено.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу об'єкту № б/н, який укладено 16 листопада 2005 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія МБМ».
Визнано за ТОВ «Компанія МБМ» право власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Глазунова, 11, до складу яких входять: павільйон літ. К, павільйон літ. МІ, павільйон літ. Е, торгівельний кіоск літ. 01, торгівельний кіоск літ. ПІ, намет літ. Ж1.
На зазначене рішення прокурор Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Держземінспекції Головного управління Державного комітету України з питань земельних ресурсів в Запорізькій області та Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову ТОВ «Компанія МБМ» в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника прокуратури, пояснення представників ТОВ «Компанія МБМ» та ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права; невідповідність висновків суду обставинам справи.
У статті 203 ЦПК України зазначено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позов ТОВ «Компанія МБМ», суд першої інстанції, з посиланням на приписи ч. 2 ст. 220 ЦК України, дійшов висновку, що вимоги позивача не суперечать нормам матеріального права, не порушують прав, свобод чи інтересів інших осіб.
Однак з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та нормам ЦК України.
Відповідно до приписів ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку ( квартири ) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Судом встановлено, що 16 листопада 2005 року ТОВ «Компанія МБМ» та ОСОБА_2 уклали в простій письмовій формі договір купівлі-продажу павільйону літ. К, павільйону літ. МІ, павільйону літ. Е, торгівельного кіоску літ. 01, торгівельного кіоску літ. ПІ, намету літ. Ж1, які розташовані по вул. Глазунова-11 у м. Запоріжжі. Нотаріально угода посвідчена не була, державна реєстрація договору купівлі – продажу не проводилась. При цьому, в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували право власності ОСОБА_2 на об’єкти, які були відчужені за спірною угодою.
Задовольняючи позов ТОВ «Компанія МБМ», суд також не звернув уваги на те, що відповідно до положень ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Крім того, норми ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовуються до правочинів, які підлягають як нотаріальному посвідченню, так і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють права та обов’язки для сторін.
Також суд не з’ясував у сторін можливість нотаріального посвідчення правочину та не зазначив обставини, які перешкоджають сторонам нотаріально посвідчити договір у подальшому. Між тим, з’ясовано, що угода не могла бути посвідчена нотаріально, оскільки продавець ОСОБА_2 не мав належно оформлених документів, які б підтверджували його право на продане майно.
Оскільки допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2006 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ТОВ «Компанія МБМ» у задоволенні позові.
Керуючись ст.ст. 307,309,313,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Держземінспекції Головного управління Державного комітету України з питань земельних ресурсів в Запорізькій області та Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в Запорізькій області задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2006 року по цій справі скасувати.
Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія МБМ» у задоволенні позову до Орендного підприємства Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації, ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно відмовити.
Скасувати зареєстроване в Реєстрі прав власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2006 року № 2-1296/2006 за ТОВ «Компанія МБМ» право власності на майно, яке розташоване по вул. Глазунова,11 у м. Запоріжжі, до складу якого входять павільйон літ. К, павільйон літ. МІ, павільйон літ. Е, торгівельний кіоск літ. 01, торгівельний кіоск літ. ПІ, намет літ. Ж1.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :