ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
у справі Гмирка О.О.
м. Запоріжжя
18 листопада 2010 року №10-811/2010
Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:
Шпоньки В.П. - головуючого, Яцуна С.Б., Дадашевої С.О.,
за участю прокурора Гальчанського Є.О., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 8 листопада 2010 року.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд установив:
постановою суду, щодо ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, утримуючого неповнолітню дитину, водія-експедитора ФОП «ОСОБА_6», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого, -
відмовлено у обранні міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Згідно поданню слідчого, ОСОБА_1 за попередньою змовою групою з іншими особами з 16 серпня по 26 жовтня 2010 року в місті Запоріжжі зі складу ФОП «ОСОБА_6» таємно викрали майно ОСОБА_6 на загальну суму 111980 гривен. 5 листопада 2010 року ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. У обгрунтовання подання слідчий послався на те, що ОСОБА_7, який вчинив тяжкий злочин і не проживає за місцем реєстрації, може ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність.
Відмовляючи у задоволенні подання суд послався на те, що сама по собі тяжкість інкримінованого особі злочину при відсутності доказів наявності підстав для обрання запобіжного заходу, зазначених у ст.148 КПК України, не є достатньою підставою до обрання найбільш суворої міри запобіжного заходу.
В апеляції, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить скасувати це судове рішення у зв’язку з невідповідністю висновків суду матеріалам справи.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції:
прокурор, хоча і підтримав доводи апеляції, але не надав суду доказів наявності підстав для обрання запобіжного заходу, зазначених у ст.148 КПК України;
ОСОБА_1 і його захисник просять залишити без зміни судове рішення. За їх твердженнями ОСОБА_1 виконував і буде виконувати покладені на нього процесуальні зобов’язання.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав до скасування судового рішення.
Суд першої інстанції належним чином мотивував відмову у обранні обвинуваченому міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту і обгрунтовано послався на те, що цитування у поданні, за згодою прокурора, - диспозиції ст. 148 КПК з переліком всіх зазначених у ній підстав для обрання будь-якого запобіжного заходу без їх конкретизації та приведення фактичних даних, що підтверджують наявність останніх, - не є підставами для обрання особі міри запобіжного у вигляді взяття під варту. В матеріалах справи, досліджених судом, відсутні які-небудь об’єктивні дані про наміри обвинуваченого ухилитися від слідства і суду, не виконувати процесуальні зобов’язання, продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини тощо.
Сам по собі той факт, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину не є і не може бути достатньою законною підставою до обрання йому міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
На підставі викладеного та керуючись статями 165-165-2, 362, 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд Запорізької області ухвалив:
постанову Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 8 листопада 2010 року, якою відмовлено у обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на це судове рішення - без задоволення.
судді
Шпонька В.П. Дадашева С.О. Яцун С.Б.