Справа №2-312/2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 листопада 2010 року смт. Вол-Волинський
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого – судді Сульженка Л.П.
секретаря Малецькій М.О.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду цивільну справу за позовом
ОСОБА_2
до
ОСОБА_3
про
стягнення моральної шкоди в сумі 10000 гривень,
В С Т А Н О В И В:
Із позовної заяви слідує, що позивач є членом Малинського споживчого товариства “Кооператор” і працює головою правління Малинської районної спілки споживчих товариств з жовтня 2002 року. З лютого 2009 року у м.Малині та районі орудує група рейдерів з м.Житомира, яка намагається незаконним шляхом заволодіти майном споживчої кооперації. 4.02.2010 року на адресу Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, прокурора Житомирської області, УМВС України в Житомирській області, управління Служби безпеки України в Житомирській області, прокуратуи Малинського району, Малинського РВ УМВС України в Житомирській області за підписами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 надійшла заява, в якій стверджується, що після того, як головою правління Малинської райспоживспілки стала позивачка, почалося безжалісне грабування та розкрадання майна споживчої кооперації. Згідно цієї заяви за попередньою змовою з головою правління Житомирської облспоживспілки ОСОБА_7, заступником голови правління ОСОБА_8 створена організована злочинна група, в склад якої ввійшли ОСОБА_9 (голова правління Малинського споживчого товариства), ОСОБА_10 (голова правління споживчого товариства "Кооператор") і метою діяльності якої було привласнення, розтрата, відчуження та крадіжка майна підприємств і організацій системи споживчої кооперації в Малинському районі.
17.03.2010 року на адресу ВПМ Коростенської ОДПІ надійшла заява громадянки ОСОБА_3, яка вважає себе обраною на посаду голови правління Малинського споживчого товариства Малинської райспоживспілки. В заяві ОСОБА_3 повідомила про неправомірні дії голови правління Малинської райспоживспілки ОСОБА_2, голови правління Малинського споживчого товариства ОСОБА_9, голови правління споживчого товариства "Кооператор" Малинської райспоживспілки ОСОБА_10, які не допускають її до виконання трудових обов'язків, перебуваючи на займаних посадах ухилилися від сплати податків до бюджету, розтратили майно і привласнили кошти Малинської райспоживспілки та споживчих товариств,які входять до неї, здійснили службове підроблення документів.
Перевіркою проведеною ВПМ Коростенської ОДПІ у Житомирській області 24.03.2010 року у порушенні кримінальної справи відмовлено у зв`язку з відсутністю складу
- 2 -
злочину на підставі п.2 ст.6 КПК України.
З метою компрометації позивачки, ОСОБА_3 (яка називає себе головою правління Малинського споживчого товариства та споживчого товариства "Кооператор") подана неправдива інформація щодо вчинення злочину, яка ображає її честь і гідність та принижує ділову репутацію, а також призводить до зниження довіри до діяльності очолюваної ОСОБА_2 організації.
Позивачка просить стягнути з відповідачки на її користь 10000 гривень моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала та дала пояснення по суті заявленого позову.
Відповідачка будучи належним чином повідомлена про час та місце рогляду справи в судове засідання не з`явилася, причину своєї неявки суд не повідомила.
Заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючого.
Відповідно до ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок пошорення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідач 17 березня 2010 року звернулась до Коростенської податкової інспекції Житомирської області із заявою в якій вказує, що позивач ухилялася від сплати бюджетних коштів, розтратила майно і привласнила кошти Малинської райспоживспілки та споживчих товариств, які входять до неї, здійснила службове підроблення документів.
По результатах перевірки відділом податкової міліції Коростенської ОДПІ 24 березня 2010 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглядати звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Якщо особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація і в разі якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволенню позову, оскільки в такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації. Конституційний Суд України 10 квітня 2003 року у справі №1-9/2003 року щодо поширення відомостей установив, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються або повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію, або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи.
Згідно положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод Європейський Суд з прав людини підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
Водночас наявність у зверненнях до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини на які вона посиляється як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач в судовому засіданні не довела та не надала доказів, що відповідач при зверненні до податкової інспекції Житомирської області у своїй заяві вказала завідомо
- 3 -
неправдиві відомості і у неї не було жодних підстав звернутись до правоохоронного органу, а також поширення неправдивої інформації серед підлеглих, близьких та пайовиків.
За таких обставин суд приходить до висновку, що звернення відповідача до правоохоронного органу із заявою для перевірки діяльності позивача не може вважатись поширенням відомостей, які завдали істотної шкоди ділової репутації позивача, що дає підстави суду відмовити у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.23, 1167, 1172 ЦК України, суд-
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 гривень відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий /підпис/
Копія вірна.
Суддя: Сульженко Л.П.