Справа № 2-а-1432/10   

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

           01 листопада 2010 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Кудін А.М.,  розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за   позовом  

      ОСОБА_1  

до Управління Пенсійного Фонду України в Охтирському районі Сумської області

про захист порушеного права на соціальну підтримку відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”,  

                                                          Встановив :

19.10.2010 р. позивач  звернувся в суд з позовом до відповідача про захист порушеного права на соціальну підтримку відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, в якому просить відновити пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Охтирському районі та зобов’язати УПФУ в Охтирському районі здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., за 2008 р. з 22.05.2008 р.  по 31.12.2008 р., за 2009 р. з 01.01.2009 р.  по  31.12.2009 р.,  та за 2010 рік з 01.01.2010 року та здійснити виплату перерахованої пенсії,  довічно.

    20.10.2010 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав  та в установлений законодавством строк надав суду письмові заперечення на позов.

Відповідач в письмовому запереченні зазначив, що дійсно згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни повинна виплачуватися надбавка до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, але 28.05.2008 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 530, якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни» у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. За таких обставин вважав, що Управління Пенсійного фонду діяло у межах повноважень, у порядок та у спосіб, що визначені чинним законодавством України. За таких обставин просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за їх безпідставністю.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вважає їх достатніми для прийняття рішення з огляду на наступне.

    Позивач підтвердив доказами обставини, на які посилається в позові, зокрема те, що є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, надавши суду копію пенсійного посвідчення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»  для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про  загальнообов'язкове  державне  пенсійне страхування" з 1 квітня та з  1  жовтня  2007  року  застосовується прожитковий   мінімум   для  осіб,  які  втратили  працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї  статті, збільшений  на 1 відсоток.  

Відповідно до ст. 71 п. 12 “Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 11 цього Закону, було зупинено.

    Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення  пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено  дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 цього Закону.  Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачу виплачується щомісячно починаючи із січня 2008 року.

    Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»  р озміри державних  соціальних  гарантій  на  2008   рік,   що визначаються  залежно  від  прожиткового мінімуму,  встановлюються відповідними законами,  цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

   Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги територіальні органи  Пенсійного фонду України повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не відповідно до постанови КМУ за № 530 від 28.05.2008 р.

Стосовно вимог позивача про проведення нарахування та виплату соціальної допомоги  довічно, суд дійшов висновку про їх безпідставність, так як ст. 104 КАС України передбачено, що право звернутися до адміністративного суду має особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Таким чином, звернення до суду зумовлене наявністю вже порушених прав, свобод чи інтересів, на захист яких звертається особа, у зв’язку з чим визнання будь-якого права на майбутнє є безпідставним. З огляду на викладене, позовні вимоги щодо нарахування та виплати соціальної допомоги довічно є необґрунтованим і задоволенню не підлягають.

    Згідно пунктів 3 та 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається  лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

    З огляду на вищевикладене, суд вважає, що неможливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність  такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені  ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що розміри виплат позивачу щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни підлягає частковому задоволенню, а саме: за 2007 р. з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., за 2008 р. з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., за 2009 р. з 1.01.2009 р. по 31.12.2009 р., за 2010 рік з 01.01.2010 року по день винесення рішення з урахуванням фактично отриманих позивачем виплат.

На підставі викладеного та керуючись ст.22 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 183-2 КАС України, –  

ПОСТАНОВИВ :   

    Позов   ОСОБА_1   до Управління пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області  задовольнити частково.  

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Охтирському районі здійснити перерахунок пенсії   ОСОБА_1   з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого  ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати  за 2007 р. з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., за 2008 р. з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., за 2009 рік з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., за 2010 р. з 1.01.2010 р. по день винесення рішення з урахуванням фактично отриманих позивачем виплат.

    В іншій частині позовних вимог відмовити.    

    Управління пенсійного фонду України в Охтирському районі Сумської області зобов’язаний виконати дану постанову негайно.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського адміністративного апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня отримання копії даної постанови.  

        Суддя Охтирського

        міськрайонного суду                                 А.М. Кудін

        з оригіналом згідно:                                 підпис