АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа  №22-ц-547-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Чернецька В.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді     Ломанової Л.О.,

суддів                 Кустової І.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 10 лютого 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що через пожежу, яка сталося внаслідок неналежного нагляду за підпаленим сміттям відповідачів, ОСОБА_4 завдана матеріальна шкода, а саме пожежею знищені стоги сіна і соломи, які їй належали. На підставі цього позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 2 055 грн.

            Рішенням Нижньогірського районного суду АР Крим від 10 лютого 2010  року у позові ОСОБА_4 відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення скасувати  та ухвалити нове.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не враховані факти відносно неналежного контролю за вогнем відповідачів, які підтверджуються показаннями свідків та актом про пожежу  від 5 серпня 2009 року № 18. Крім того, судом не застосовані положення статей 1166 і 1190 Цивільного кодексу України відносно підстав відповідальності за завдану майнову шкоду та відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги,  дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що на території домоволодіння позивача за адресою: АДРЕСА_1, сталася пожежа, внаслідок якої, згідно відповідного акту,  було знищено 1,7 т соломи та 3 т сіна  (а.с. 7). Судом першої інстанції беззаперечно встановлено, що в день пожежі багаття палили на території, суміжній з ділянкою позивача як відповідачі, так і ОСОБА_7 (а.с. 24). Перевіркою, проведеною уповноваженою особою Нижньогірського районного відділу ГУ НС України в АР Крим, в якості причини запалення сіна та соломи позивача було визначено необережне поводження з вогнем, а безпосередньо винної в цьому особи  встановлено не було (а.с. 6).

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ухвалюючи рішення про відмову у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано беззаперечних доказів завдання шкоди майну позивача з вини відповідачів.

З таким висновком погоджується колегія суддів.

Відповідно до частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. При цьому частиною 3 наведеної статті встановлено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів вважає обґрунтованим відхилення судом першої інстанції в якості достатніх доказів показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, оскільки останній є братом позивача та саме він палив одне з багать, що стали ймовірною причиною виникнення пожежі, а показання решти свідків не дають прямої відповіді на спірні питання. Водночас показаннями свідка ОСОБА_10, інспектора по дізнанню Нижньогірського районного відділу ГУ НС України в АР Крим, який проводив перевірку за заявою ОСОБА_4 щодо причин пожежі, встановлено, що пожежа могла виникнути внаслідок як розповсюдження вогню від як багаття, розпаленого відповідачами, так і від багаття ОСОБА_7

За таких обставин у суду відсутні підстави для застосування статей 1166 і 1190 Цивільного кодексу України та покладення відповідальності за спалення майна позивача на ОСОБА_5, ОСОБА_6

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Нижньогірського районного суду АР Крим від 10 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді:

Л.О. Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко