АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-712-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Цурцев В.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Ломанової Л.О.,
суддів Кустової І.В.,
Притуленко О.В.,
при секретарі Короткові Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа – ОСОБА_6, про стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 02 квітня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_5 суму завдатку у розмірі 1000 доларів США по курсу Національного Банку України на момент стягнення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 липня 2008 року позивач домовився з директором фірми «ИНТЕРРИЭЛТ» ОСОБА_5 купити в майбутньому квартиру АДРЕСА_1. На підтвердження зобов’язання позивач передав ОСОБА_5 завдаток у сумі еквівалентній 1000 доларів США, про що останній дав розписку. Цією розпискою встановлено, що при відмові продавця від укладення правочину ОСОБА_5 зобов’язаний повернути покупцю отриману суму. Виконати зобов’язання по продажу квартири відповідач не може, але відмовляється повернути суму завдатку.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 02 квітня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 7925 грн. В іншій частині вимог відмовлено. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи. Вважає, що між сторонами існує договір доручення, однією із сторін якого є юридична особа - ЧП «ІНТЕРРІЕЛТ» в особі директора ОСОБА_5, на що суд уваги не звернув.
У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 вказує, що рішення суду є законним, тому апеляційну скаргу просить відхилити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до положень частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Частиною 3 цієї статті встановлено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем в підтвердження його наміру купити квартиру АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_6, було передано відповідачу ОСОБА_5 авансовий платіж у сумі еквівалентній 1000 доларів США.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 02 липня 2008 року ОСОБА_4 передав директору Приватного підприємства «Інтерріелт» ОСОБА_5 для підтвердження свого наміру купити квартиру АДРЕСА_1, гроші у сумі 4 850 грн. (еквівалент 1000 доларів США), а ОСОБА_5 прийняв цю суму та зобов’язався передати її власнику квартири; у разі відмови продавця від цієї угоди ОСОБА_5 зобов’язався повернути позивачу вказані гроші (а.с.4). Матеріали справи не містять доказів передачі ОСОБА_5 отриманих від ОСОБА_4 грошей власнику квартири ОСОБА_6
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ОСОБА_4 передав гроші представнику юридичної особи - директору Приватного підприємства «Інтерріелт» ОСОБА_5, а не фізичній особі ОСОБА_5 щодо якого ухвалено оскаржуване рішення, питання щодо залучення до участі у справі Приватного підприємства «Інтерріелт» не вирішувалося, не надано оцінки суду щодо правової природи правовідносин, які виникли між сторонами.
Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 311 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участь у справі.
За таких обставин, рішення Керченського міського суду АР Крим від 02 квітня 2010 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі наведеного і керуючись статтею 303, пунктом 5 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 311, статтями 313, 314 та 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скарги ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 02 квітня 2010 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до суду касаційної інстанції.
Судді:
Л.О.Ломанова О.В.Притуленко І.В. Кустова