РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Сінані О.М.,
суддів М’ясоєдової Т.М.,
Даніла Н.М.,
при секретарі Комаренко М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» на рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 26 квітня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» про стягнення моральної шкоди ,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» про стягнення моральної шкоди у сумі 10000 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 11.03.2009 року визнано недійсним договір оренди землі від 02.01.2007 року, нібито укладений ОСОБА_5 з ПСП «Чернишевське». Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 22.07.2009 року рішення суду першої інстанції від 11.03.2009 року залишено без змін. Позивачка вважає, що діями відповідача їй спричинена моральна шкода в розмірі 10 000 грн. і просить стягнути зазначену суму на підставі статтей 23,386 ЦК України, а також відшкодувати понесені нею судові витрати на правову допомогу в розмірі 700 грн. по справі про визнання недійсною угоди оренди земельної ділянки.
Рішенням Роздольненського районного суду АР Крим від 26 квітня 2010 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.
Стягнуто з ПСП «Чернишевське» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 3000грн., судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7,50 грн.,а всього 3016 грн.
Стягнуто з ПСП «Чернишевське» на користь держави судовий збір в розмірі 141,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 112,50 грн..
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням ПСП «Чернишевське» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким ОСОБА_5 в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні суперечки, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
У відповідності з вимогами статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Наведеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами даної цивільної справи встановлена вина відповідача в завдані ОСОБА_5 моральної шкоди на суму 3000 грн., яка полягає у душевних стражданнях через неможливість користування земельною ділянкою, яких позивачка зазнала у зв’язку з порушенням відповідачем її права власності на земельну ділянку.
Проте колегія суддів не може погодитись із рішенням суду першої інстанції у частині стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 3000 грн. з наступних підстав.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При відшкодуванні моральної шкоди необхідно з’ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних страждань, а також в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходив.
За правилами частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
У разі заподіяння громадянинові моральної шкоди суд визначає її розмір з урахуванням обставин справи в межах встановлених цивільним законодавством з урахуванням вимоги розумності та справедливості , як того вимагає ч. 3 ст. 23 ЦК України.
Як вбачається із позовної заяви та пояснень позивачки в судовому засіданні при розгляді справи судом першої інстанції, вона просила на підставі статтей 23,386 ЦК України відшкодувати їй моральну шкоду в сумі 10000 грн. у зв’язку з тим, що вступившим в законну силу рішенням Роздольненського районного суду від 11 березня 2009 року була визнана недійсною угода від 02.01.2007 року оренди земельної ділянки площею 6,3212 га, укладена між ОСОБА_5 та ПСП «Чернишевське» через відсутність волевиявлення позивачки.
Під час розгляду справи позивачка не довела факту заподіяння їй моральної шкоди у розмірі 10000 грн. і судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для задоволення вимог ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, наявності самої шкоди, її розміру та винних дій відповідача.
За таких обставин вважати обґрунтованими висновки районного суду щодо часткового задоволення вимог ОСОБА_5 з відшкодування моральної шкоди не має підстав, оскільки позивачкою не надано будь-яких доказів щодо неправомірних дій відповідача, які вплинули на її моральний або фізичний стан, потягли інші негативні наслідки щодо її немайнових прав.
З огляду на викладене, враховуючи неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, їх недоведеність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів на підставі п. 3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України вирішила рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 26 квітня 2010 року у частині задоволення позову ОСОБА_5 до ПСП «Чернишевське» про відшкодування моральної шкоди скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_5 в задоволенні таких вимог повністю.
На підставі частини 5 статті 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат .
У відповідності з частиною 1 статті 88 наведеного Кодексу стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки в задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено повністю, понесені нею судові витрати по справі відшкодуванню не підлягають.
З урахуванням наведеного, керуючись пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, статями 303, 304, 307, 313,314, 316,317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової колегії з цивільних справ Апеляційного суду АР Крим,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Чернишевське» задовольнити.
Рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 26 квітня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ОСОБА_5 в позові повністю.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: Сінані О.М. М’ясоєдова Т.М. Даніла Н.М.