АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1131-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Цветков Т.А.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

17 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії в складі:

Головуючого, судді         Кустової І.В.,

        суддів             Моісеєнко Т.І.,

                    Полянської В.О.

          при секретарі                       Короткові Д.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим про стягнення несплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим на рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 червня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим (далі - УПСЗН) з позовом про стягнення несплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період 01 липня 2009 року по 31 березня 2010 року у розмірі 4749, 20 грн.

Вказує, що вона є матір’ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому має право отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Посилаючись на те, що розмір виплачуваної їй допомоги з 09 липня 2007 року не відповідає розміру, встановленому статтею 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», просила суд стягнути виплату вказаної допомоги.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 22 червня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений – зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим нарахувати та виплатити на користь позивачки недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого статтею 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період 01 липня 2009 року по 31 березня 2010 року

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Вважаючи вказане судове рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, УПСЗН подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Так апелянт посилається на невизначеність законодавством джерела надходження коштів для виконання зобов ? язань по виплаті вказаної допомоги на 2009-2010 роки , а також порядку та розміру її виплати, вказує на відсутність бюджетних асигнувань  для виплати допомоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є матір’ю ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Позивач є особою, застрахованою в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, а тому має право на отримання допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не меншому розміру прожиткового мінімуму, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Дію вказаної статті було зупинено на 2008 рік відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Між тим зупинення дії статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», передбачене Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008.

Згідно із статті 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня 2008 року по теперішній час дія статті 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» продовжується.

Виходячи з того, що за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2010 року відповідач не сплатив позивачці допомогу по догляду за дитиною у встановленому законом розмірі, суд першої інстанції обґрунтовано зобов’язав відповідача надати ОСОБА_4 допомогу по догляду за дитиною у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи апелянта щодо невизначеності законодавством джерела надходження коштів для виплати вказаного виду допомоги та порядку й розміру її виплати, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно – правових актах, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто посилання органами влади на відсутність коштів, як на причину невиконання зобов’язань, не може бути прийнято до уваги.

Крім того, зазначене твердження відповідача суперечить вимогам статті 46 Конституції України, якою встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а підстав для його скасування апеляційна скарга не містить.

Відповідно до положень частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1   частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії

У Х В А Л И Л А:

    Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Керченської міської ради АР Крим відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 22 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяті днів з дня набрання законної сили.

Судді