АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-935-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Муратова Ж.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
Головуючого, судді Кустової І.В.,
суддів Моісеєнко Т.І.
Полянської В.О.,
при секретарі Короткові Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримзеленхоз», Управлінню житлово-комунального господарства, Благодійному організації «Благоустрій міста Керч» про визнання акту прийому виконаних робіт дійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2010 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримзеленхоз» (далі – ТОВ «Кримзеленхоз»), Управлінню житлово-комунального господарства (далі - УЖКГ), Благодійному організації «Благоустрій міста Керч» (далі – БО «Благоустрій міста Керч») про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 18624 грн. та визнання акту прийому виконаних робіт за січень 2008 року на суму 81017 грн. дійсним.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідно до договору від 21 грудня 2007 року, укладеному між ТОВ «Кримзеленхоз» та бригадиром ОСОБА_7, проведені роботи й складений акт прийому виконаних робіт за січень 2008 року. Цей акт пред’явлений замовнику БО «Благоустрій міста Керч» для підписання, однак від підпису останній відмовився, а згодом відмовився підписати цей акт і генеральний підрядчик ТОВ «Кримзеленхоз».
Незважаючи на те, що роботи за договором виконані у повному обсязі, оплата праці не проведена.
Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 03 червня 2010 року провадження у справі за вимогами про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 18624 грн. закрито.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 03 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, ставлять питання про скасування рішення суду від 03 червня 2010 року та ухвалення нового рішення з постановленням окремої ухвали відносно ТОВ «Кримзеленхоз» і БО «Благоустрій міста Керч» щодо їх бездіяльності.
Так апелянти вказують, що при вирішенні спору суд безпідставно посилається на рішення Апеляційного суду АР Крим від 25 березня 2009 року, яке стосується оплати праці за інші періоди. Суд, фактично не вирішив спір по суті та не врахував відсутність у відповідачів мотивів відмови від підписання спірного акту. У порушення вимог статті 1190 Цивільного кодексу України відповідачі не притягнути до солідарної відповідальності.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Частиною 3 цієї статті встановлено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов ? язковою підставою для скасування рішення.
Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з наявності рішення Апеляційного суду АРК від 25 березня 2009 року, яким встановлено, що у січні 2008 року будівельні роботи за договором підряду від 21 грудня 2007 року не проводилися, тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Із зазначених позивачами предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала відмова ТОВ «Кримзеленхоз» від підпису акту прийому виконаних будівельних робіт з благоустрою тротуарів на вул. Леніна у м. Керчі, складеного позивачами.
Згідно зі статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до змісту ст. ст. 11,15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захистом цивільних прав є передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення порушених прав та вплив на правопорушника закріплені законом. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 Цивільного кодексу України.
Крім того, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Відповідно до вимог частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Даних щодо ініціювання питання про визнання акту прийому виконаних робіт за січень 2008 року на суму 81017 грн. недійсним матеріали справи не містять.
Отже, визнання дійсним акту прийому виконаних робіт, який не встановлює для відповідачів будь-яких обов’язків, крім рекомендації щодо оплати цих робіт, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав.
Зазначений акт може бути визнаний в якості доказу при вирішенні іншого спору щодо оплати виконаних робіт, при вирішенні якого суд зобов’язаний дати оцінку цьому акту у порядку, встановленому процесуальним законодавством, зокрема статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім того, колегія суддів погоджується з доводом апеляційної скарги щодо безпідставного посилання суду першої інстанції на рішення Апеляційного суду АР Крим від 25 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ТОВ «Кримзеленхоз» про оплату виконаної роботи, оскільки у цій справі розглядалися вимоги щодо стягнення грошових сум за виконані будівельні роботи, а предметом позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є обставини оформлення відповідним актом будівельних робіт за договором підряду від 21 грудня 2007 року.
Інші доводи апелянтів для скасування оскаржуваного рішення правового значення не мають.
З огляду на наведене, відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 червня 2010 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення – про відмову у задоволенні позову з інших підстав.
На підставі наведеного, керуючись статтями 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтями 313, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 03 червня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримзеленхоз», Управлінню житлово-комунального господарства, Благодійному організації «Благоустрій міста Керч» про визнання акту прийому виконаних робіт дійсним відмовити з інших підстав.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяті днів з дня набрання законної сили.
Судді