АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-845-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Микитюк О.А.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Кустової І.В.,
суддів МоісеєнкоТ.І.,
Полянської В.О.
при секретарі Джан Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 14 травня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу.
Вимоги позову мотивовані тим, що з 01 березня 1965 року сторони знаходяться у зареєстрованому шлюбі від якого мають двох повнолітніх дітей. Спільне життя у сторін не склалося, почуття взаємоповаги та любові були втрачені. В дійсний час сторони фактично припинили відносини, в наслідок чого вони не проживають сумісно та не ведуть спільного господарства.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 14 травня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений – шлюб, зареєстрований між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 01 березня 1965 року відділом РАЦС Феодосійського МУЮ, актовий запис № 75, розірвано. Вирішено питання про стягнення державного мита у дохід держави.
На вказане судове рішення ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить суд скасувати рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апелянт вказує, що висновки суду про добровільне припинення шлюбних стосунків не підтвердженні. Судом не врахована наявність її клопотання про надання строку на примирення та те, що відповідачка потребує допомоги та піклування чоловіка.
У запереченнях на вказану апеляційну скаргу позивач ставить питання про відхилення апеляційної скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді–доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, вислухавши пояснення позивача та його представника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно із вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Постановляючи рішення про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частини 1 та 2 статті 112 вказаного Кодексу).
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачкою, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у шлюбі з 01 березня 1965 року (а.с.7). Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.
Твердження апелянта про неправильность висновку суду щодо добровільного припинення нею шлюбних стосунків з позивачем не може бути підставою для скасування оскаржуванного рішення, оскільки зі змісту постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 11 серпня 2009 року, на яку посилається ОСОБА_5, вбачається, що між сторонами тривалий час існують на побутовій почві неприязнені стосунки, у наслідок яких відповідачка з липня 2009 року поїхала від позивача та проживає у квартирі сина (а.с. 51).
Матеріали справи не містять відомостей щодо наявності клопотання ОСОБА_5 про надання сторонам строку на примирення, тому цей довід апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає.
Крім того, колегія суддів враховує, що провадження у цій справі відкрито 10 грудня 2009 року, а рішення ухвалено судом 14 травня 2010 року, тобто справа розглядалася понад п’ять місяців, на протязі яких у ОСОБА_5 була можливість поновити позитивні стосунки з чоловіком.
Колегія суддів погоджується з доводом апелянта, що відповідачка є людиною похилого віку та потребує допомоги та піклування чоловіка. Проте, вона не позбавлена можливості скористуватися правами на утримання, визначеними главами 9 та 17 Сімейного кодексу України
Відповідно до положень частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги ОСОБА_5 та залишення без змін рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 14 травня 2010 року.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 14 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді
І.В. Кустова Т.І.Моісеєнко В.О.Полянська