АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-1127-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Терентьєв А.М.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

25 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:

головуючого, судді         Кустової І.В.,

        суддів                 Моісеєнко Т.І.,

                        Полянської В.О.

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати , за апеляційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судно механічний завод» на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 червня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» (далі – Підприємство) про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати .

Вимоги позову мотивовані тим, що позивач знаходився з відповідачем у трудових відносинах до 18 лютого 2008 року, коли звільнився за власним бажанням. Судовими рішеннями на його користь з відповідача стягнуті  суми заборгованості з заробітної плати та суми компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати. О станнє рішення суду ухвалено 12 січня 2009 року. Однак, відповідач розрахувався з ним тільки у лютому 2010 року.

Посилаючись на зазначене, позивач просив стягнути компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати  з урахуванням сум раніше отриманої компенсації, за періоди з 01 квітня 2008 року по 01 лютого 2010 року та з 01 серпня 2008 року по 01 лютого 2010 року у розмірі 21266, 60 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 10 червня 2010 року позовні вимоги задоволенні – стягнуто з відповідача на користь позивача 21266, 60 грн. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

На вказане судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норма матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та закрити провадження у справі.

Так у скарзі йдеться про те, що судом першої інстанції не враховано те, що Підприємство знаходиться в стадії санації, тому позивач має право звернутися з заявою про включення його вимог до Реєстру кредиторів. Також суд ухвалив рішення тільки на підставі ксерокопії трудової книжки, що суперечить чинному законодавству.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, а рішення суду – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Положеннями частини 3 цієї статті передбачено, що апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, оскільки позивач вправі вимагати компенсацію втрати частини його грошових доходів  у зв’язку з тривалим невиконанням судових рішень.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону.

Компенсація втрати частини заробітної плати проводиться  згідно зі статтею 34 Закону України «Про оплату праці» і Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

Судом встановлено, що позивач знаходився з Підприємством у трудових відносинах до 18 лютого 2008 року.

Судовим наказом від 04 червня 2007 року № 2-н-168/2007 р. з Підприємства на користь позивача стягнуто заборгованість з заробітної плати у розмірі 31490, 08 грн. (а.с. 13); рішенням суду від 09 липня 2008 року – заборгованість з заробітної плати з урахуванням компенсації у розмірі 44168, 99 грн. (а.с. 18); рішенням суд від 12 січня 2009 року – заборгованість з заробітної плати з урахуванням компенсації у розмірі 4159, 33 грн. (а.с.18).

Зі змісту наведених судових рішень вбачається, що питання щодо стягнення компенсаційних сум судом вирішувалось при розгляді вказаних справ. Отже, позивач ставить питання про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати під час виконання судових рішень, що не передбачено діючим законодавством.

Після припинення  трудових відносин між ОСОБА_4 та Підприємством та набрання вказаними вище судовими рішеннями законної сили і звернення їх до виконання, відносини між сторонами щодо виплати сум, пов ? язаних з їх трудовими відносинами,  перейшли  у сферу виконання судових рішеннь,  які регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог ОСОБА_4

Разом з тим, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на необхідність включення вимог позивача до реєстру кредиторів Підприємства, яке знаходиться в стадії санації, оскільки, звернувшись до суду загальної юрисдикції, позивач саме таким чином  розпорядився належними йому правами на судовий захист.

Також колегія суддів відхиляє твердження апелянта про порушення судом чинного законодавства у зв’язку з ухвалення оскаржуваного рішення тільки на підставі ксерокопії трудової книжки, тому що факт знаходження сторін у трудових відносинах відповідачем не заперечувався.

Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 червня 2010 року та ухвалення нового – про відмову у задоволенні позову.

Згідно з вимогами частини 5 статті 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За таких обставин, з позивача у дохід держави підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

На підставі наведеного, статті 34 Закону України «Про оплату праці», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 , керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії

В И Р І Ш И Л А:

    Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 10 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 до Державного підприємства Міністерства оборони України «Феодосійський судномеханічний завод» про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати  за періоди з 01 квітня 2008 року по 01 лютого 2010 року та з 01 серпня 2008 року по 01 лютого 2010 року - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді