АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-922-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Петрова Ю.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.
У Х В А Л А
25 серпня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді Ломанової Л.О.,
суддів Кустової І.В.,
Полянської В.О.
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Совєтської селищної ради АР Крим про визнання недійсним акту, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 18 травня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Совєтської селищної ради АР Крим про визнання недійсним акту передачі до експлуатації жилого будинку та господарських споруд на ім’я ОСОБА_5, скасування рішення Виконавчого комітету про затвердження цього акту ; зобов’язання відповідача прийняти будинок до експлуатації та прийняти рішення про затвердження акту передачі до експлуатації жилого будинку на ім’я позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Виконавчого комітету Совєтської селищної ради АР Крим № 67 від 18 жовтня 2000 року був затверджений акт передачі до експлуатації жилого будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 у АР Крим на ім’я ОСОБА_5, померлого на час складання акту. Позивач зазначає, що вказаний жилий будинок належить їй на праві власності, тому рішення Виконавчого комітету про затвердження цього акту є незаконним , порушує ії права та інтереси як власника .
Ухвалою Совєтського районного суду АР Крим від 18 травня 2010 року у відкритті провадження по справі відмовлено на підставі пункту 1 частини 2 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не звернув увагу на те, що вказані правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України, тому відповідно до статті 21 цього кодексу підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення ОСОБА_4 та ії представника, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що заява позивачки не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства .
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи , не суперечить діючому законодавству.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є оскарження рішення Виконавчого комітету Совєтської селищної ради АР Крим про затвердження акту передачі до експлуатації жилого будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 у АР Крим на ім’я ОСОБА_5, та зобов’язання відповідача вчинити певні дії
Аналіз положень підпункту 1 пункту «б» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з яким до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить таке делеговане повноваження, як участь у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, та абз. 2 підпункту «а» п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованого Міністерством юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, дає підстави вважати, що правове положення Виконкому у сфері спірних правовідносин свідчить про реалізацію ним у зазначеному випадку владних управлінських функцій.
З огляду на наведене, при здійсненні повноважень у сфері спірних правовідносин Виконком виступає суб’єктом владних повноважень, рішення, дії /бездіяльність/ якого оспорюється фізичною особою, а тому зазначений позов не може бути розглянутий у порядку цивільного судочинства України.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про додержання вимог процесуального закону судом першої інстанції при постановленні ухвали, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали без змін.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 312, статтею 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Совєтського районного суду АР Крим від 18 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді:
Л.О. Ломанова І.В. Кустова В.О. Полянська