АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-802-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Самойлова О.В.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

1 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого – судді     Ломанової Л.О.,

суддів                 Кустової І.В.,

Притуленко О.В.

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 6 травня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 1 листопада 2008 року позивач уклала з ОСОБА_5 договір позики, за умовами якої ОСОБА_4 передає відповідачеві кошти в розмірі, еквівалентному 6 000 євро, 62 240 грн., а ОСОБА_5 зобов’язується повернути зазначену суму в строк до 1 березня 2009 року, про що було складено відповідну розписку. Посилаючись на те, що відповідач відмовляється виконати наведені умови, ОСОБА_4 просила суд стягнути з ОСОБА_5 62 240 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 6 травня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений – з відповідача стягнено 62 240 грн., розподілені судові витрати.

Не погодившись з таким рішенням суду, представник відповідача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, що: суд безпідставно дійшов висновку про те, що представник відповідача не заперечував проти факту отримання ОСОБА_5 коштів; судом не були взяті до уваги показання свідка; судом не надано правової оцінки укладенню договору позики в іноземній валюті всупереч вимогам чинного законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження укладеного між сторонами договору позики на суму, еквівалентну 6 000 євро, ОСОБА_5 склала та передала позивачеві розписку, в якій зобов’язалась повернути ОСОБА_4 6 000 євро в строк до 1 березня 2009 року (а.с. 39).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що умови взятого на себе зобов’язання ОСОБА_5 не виконала.

З таким висновком суду погоджується колегія суддів.

Відповідно до частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Положеннями частин 1, 2  статті 1047 цього Кодексу встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника.

Суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов висновку, який випливає з наведених вимог закону, що знаходження розписки у позикодавця свідчить про те, що боргове зобов’язання не припинено.  

Згідно з частиною 1 статті 218 Цивільного кодексу України, яка визначає наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми правочину, заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

За таких обставин колегія суддів відхиляє посилання апеляційної скарги на невзяття судом до уваги показань свідків на підтвердження заперечень відповідача проти позову.

Не має правового значення в якості підстави для скасування оскаржуваного рішення і твердження апеляційної скарги щодо невзяття судом до уваги невизнання відповідачем  факту укладення договору позики.

Укладення договору в іноземній валюті також не може бути підставою для скасування рішення, про що йдеться в апеляційній скарзі, оскільки даний факт не спростовує як доведеності передачі коштів відповідачеві, так і необхідності повернення цих коштів в обумовлений строк.

Вирішуючи спір, суд обґрунтовано виходив з положень статті 99 Конституції України та 192 Цивільного кодексу України, якими в якості законного платіжного засобу на всій території України, є  гривня, та ухвалив рішення про стягнення в національній валюті суми, еквівалентної зазначеній в борговій розписці.

Відтак, апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 6 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді:

Л.О. Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко