АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-ц-688-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Муратова Ж.А.

Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.

У Х В А Л А

23 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії у складі:

Головуючого, судді         Ломанової Л.О.,

суддів:             Притуленко О.В.,

Кустової І.В.

при секретарі             Воронович К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовом до Комунального підприємства «Аршинцево» щодо спонукання до укладення договору з утримання будинку та захисту прав власника, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 21 квітня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просить зобов’язати Комунальне підприємство «Аршинцево» скласти з ним договір по утриманню будинку та визнати право спільної сумісної власності на газгольдер, який обслуговує цей будинок, визнати неправомірними дії відповідача.

У  квітні 2010 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом повідомлення ВАТ «Керчгаз» про заборону демонтажу труб проектної системи газопостачання та зобов’язання відповідача припинити дію договору по демонтажу газгольдера, укладеного ним 23 березня 2010 року з СПД ОСОБА_6.

Вимоги заяви мотивовані тим, що існує реальна загроза демонтажу труб проектної системи газопостачання та спірного газгольдера, що призведе до його руйнування.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 21 квітня 2010 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 відмовлено.

На вказане судове рішення позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову – по суті вимог заяви про забезпечення позову.

Вимоги скарги обґрунтовані порушенням судом норм частини 2 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), яка регулює розгляд заяви про забезпечення позову, поданої до подання позовної заяви.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги та залишення без змін ухвали Керченського міського суду АР Крим від 21 квітня 2010 року.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від  22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановлені зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ВАТ «Керчгаз» не є стороною у справі, також з відсутності доказів того, що саме відповідач здійснює демонтаж газгольдера.

З такими висновками погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи та вимогам закону: статті 152 ЦПК України та роз’ясненням, що містяться у вищевказаній     постанові  Пленуму Верховного Суду України.

Посилання апелянта на порушення судом вимог частини 2 статті 153 ЦПК України колегія суддів до уваги прийняти не може, оскільки частиною 4 статті 151 цього Кодексу  забезпечення позову до подання позовної заяви можливо лише з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування апеляційна скарга не містить.

Тому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 312 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 21 квітня 2010 року без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 2 статті 307, пунктом 1 частини 1 статті 312, пунктом 4 частини 1 статті 314 та статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 21 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова