АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-575-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Цурцев В.М.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Кустова І.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії в складі:
головуючого, судді Ломанової Л.О.,
суддів Притуленко О.В.,
Кустової І.В.
при секретарі Воронович К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонернокомерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 березня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2009 року Акціонернокомерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі – Банк) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 500/73 від 24 вересня 2008 року у розмірі 287 976, 96 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 АР Крим.
Вимоги позову мотивовані тим, що 24 вересня 2008 року між сторонами укладений договір кредиту, відповідно до якого позивач зобов’язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування у сумі 31 960, 00 доларів США зі сплатою 15, 00 % процентів річних та комісії, з кінцевим терміном їх повернення 23 вересня 2023 року. В забезпечення виконання зобов’язань за цим договором позивач уклав з Банком іпотечний договір № 1209 від 24 вересня 2008 року.
Банк свої зобов’язання виконав у повному обсязі, проте, відповідач свої обов’язки належним чином не виконує.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 11 березня 2010 року позов Банку задоволений – стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 287 976, 96 грн. та судові витрати - всього 289 706, 96 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1 АР Крим, яка належить позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 09 червня 2001 року шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження.
В апеляційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Так у скарзі йдеться про те, що суд не розглянув справу по суті, оскільки прийняв до уваги визнання позову відповідачем. Суд не надав належної оцінки зміні курсу долара під час дії кредитного договору та не з’ясував законність складання кредитного договору, який є удаваним правочином, а тому є недійсним.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник Банку ставить питання про відхилення скарги та залишення оскаржуваного рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з такого.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позов Банку, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідач неналежним чином виконував зобов’язання по поверненню кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Обов’язок виконувати зобов’язання належним чином та заборона односторонньої відмови від зобов’язання передбачені статями 525, 526 ЦК України.
Згідно з вимогами частини 2 статті 1050 цього Кодексу якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24 вересня 2008 року між Банком та ОСОБА_3 укладений договір кредиту № 500/73, за умовами якого позивач зобов’язався надати відповідачу грошові кошти у тимчасове користування у сумі 31 960, 00 доларів США зі сплатою 15, 00 % процентів річних та комісії відповідно до Тарифів на послуги по наданню кредитів, кредит повертається рівними частинами, кінцевий термін його повернення не пізніше 23 вересня 2023 року.
Розмір заборгованості за кредитним договором станом на 21 липня 2009 року складає 287 976 грн. 96 коп. та відповідачем не оспорюється.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, при цьому звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.
В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором кредиту відповідач уклав з Банком іпотечний договір № 1209 від 24 вересня 2008 року, за яким ОСОБА_3 передає Банку для забезпечення виконання основного зобов’язання нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1 АР Крим, заставна вартість якої визначена у розмірі 194 020, 00 грн. (пункт 1.3. Іпотечного договору).
Тому, при порушенні відповідачем основного зобов’язання Банк на підставі пункту 4.1 договору іпотеки обґрунтовано заявив вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог Банку.
Доводи апеляційної скарги щодо недійсності кредитного договору колегія суддів до уваги прийняти не може, оскільки це питання не було предметом спору та судового розгляду.
Як пояснив відповідач, у теперішній час його позов щодо недійсності договору кредиту № 500/73 від 24 вересня 2008 року знаходиться на розгляді у суді першої інстанції.
Твердження апелянта щодо зміни курсу долара, яка привела до суттєвої зміни умов виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки з вимог статті 652 ЦК України випливає, що укладення кредитного договору в іноземній валюті та здійснення позичальником платежів у доларах США не є істотною зміною обставин в розумінні цієї статті. При цьому колегія суддів вважає, що валюта, у якій отримано кредит, є суттю зобов’язання, оскільки при укладенні договору відповідач мав розуміти, що курс долара США відносно гривні постійно змінюється, свідомо вступив у такі правовідносини з Банком і мав прогнозувати тягар власних фінансових труднощів у зв’язку з поверненням кредиту у валюті іншої країни.
Довід апелянта про ухвалення оскаржуваного рішення на підставі частини 4 статті 174 ЦПК України без розгляду справи по суті у зв’язку з визнанням позову відповідачем спростовується матеріалами справи, зокрема змістом судового рішення мотивувальна частина якого містить не лише вказівку на визнання позову відповідачем, а викладена відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 215 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги ОСОБА_3 та залишення без змін рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 березня 2010 року.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 11 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Судді
Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова