У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
суддів Яковенко Л.Г.
Бондарева Р.В.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною ухвалою Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2009 року провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_5 на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Іллічівського міського управління юстиції Одеської області закрито за підстав пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі скаржниця ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали суду і просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що поза увагою суду першої інстанції залишилася та обставина, що рішення суду про стягнення аліментів ухвалено в порядку цивільного судочинства. Отже, вважає, що її скарга на бездіяльність державного виконавця під час виконання вищезазначеного рішення повинна розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України суд свою ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Закриваючи провадження у справі скаргою ОСОБА_5 у зв’язку з неможливістю її розгляду в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 оскаржує бездіяльність державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого у 2000 році, тобто до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції 2005 року, отже її скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з таким вирішенням питання.
Згідно з частиною 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
При апеляційному перегляді питання встановлено, що ОСОБА_5, посилаючись на норми Цивільного процесуального кодексу України, просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-1937, виданого 27 серпня 2000 року Роздольненським районним судом Автономної Республіки Крим, про стягнення аліментів у розмірі ј частки всіх видів заробітку щомісячно з ОСОБА_6 на її користь на утримання дитини.
Згідно з частиною 1 статті 383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Враховуючи, що ОСОБА_5 звернулася зі скаргою до суду на захист своїх порушених прав, що виникають із сімейних відносин, відносно неналежного виконання судового рішення про стягнення аліментів, яке ухвалено відповідно до вимог цивільного процесуального закону, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що ця скарга підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів також виходить з того, що питання визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу) регулюються статтею 195 Сімейного кодексу України. Згідно частини 4 зазначеної норми розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а разі спору - судом.
Враховуючи, що заявниця також оскаржує правильність обчислення боржнику розміру заборгованості по аліментам, висновок суду першої інстанції про необхідність вирішення зазначеного питання в порядку адміністративного судочинства є таким, що не ґрунтується на законі.
Відповідно до пункту 4 статті 311 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Суд першої інстанції з порушенням процесуального закону вирішив питання про закриття провадження по справі, а тому ухвала суду підлягає скасуванню.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 311, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 грудня 2009 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Бондарев Р.В.