РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року листопада місяця 04 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Дяченко Л.О.

Суддів Іващенко В.В., Летягіної О.В.

При секретарі Бугайової В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи – КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя АРК, Виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя, виконком Київської районної ради м. Сімферополя, Сімферопольська міська рада та її виконком, - про витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 липня 2010 року,          

ВСТАНОВИЛА:

     21.04.2009р. ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи – КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя, виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя, Сімферопольська міська рада, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючі вимоги тим, що вона є наймачем квартири АДРЕСА_1, рішенням Київської районної ради м. Сімферополя №166\2 від 14.04.1998р. їй була виділена зі списаного житлового фонду під підсобне /нежиле/ приміщення квартира АДРЕСА_2, яка має окремій вхід. У 1996р. відповідачка самочинно зайняла комору та позивачка надала її згоду на тимчасове використання цього приміщення. У 2006р. відповідачка знову відмовилася звільнити приміщення, що порушує майнові права позивачки.

     Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АРК від 06 липня 2010р. позовні вимоги задоволені частково: ОСОБА_6 зобов’язано усунути перешкоди ОСОБА_5 в користуванні нежилим приміщенням площею 15,2кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, шляхом звільнення цього приміщення. В решті вимог відмовлено.

     В апеляційної скарзі апелянт ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову, мотивуючи тим, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд вийшов за межі позовних вимог, змінив їх та задовольнив частково, застосував норми ЦК України, які регулюють право власності громадян, однак позивачка не є власником спірного приміщення та ніяких належних документів відносно спірного приміщення не надала.

      Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

     Згідно зі ст. 303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції.

     Відповідно до ст. 309 ч.1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

     Розв’язуючі спір, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачкою та ЖЕД-6 Київського району м. Сімферополя укладено типовий договір найму на квартиру АДРЕСА_3; спірне приміщення у якості комори включено до особового рахунку на квартиру АДРЕСА_1, в якій проживає ОСОБА_5 і вона як власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права і користування і розпорядження своїм майном, тому  слід усунути перешкоди в користуванні нежилим приміщенням шляхом покладення на відповідачку зобов’язання звільнити спірне приміщення.

      Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права.

     На підставі ст. 391 ЦК України право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном має власник майна.

     Матеріалі справи не містять ніяких доказів на підтвердження тій обставини що ОСОБА_5 є власником спірного нежилого приміщення та взагалі квартири АДРЕСА_1, тому суд першої інстанції не міг на підставі ст. 391 ЦК України вирішувати питання про усунення перешкод у користуванні спірним нежилим приміщенням.  

      Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції у частини часткового задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

       Керуючись статтями 303, 307, 309, 323, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів  

ВИРІШИЛА:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

     Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06 липня 2010 року в частини часткового задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи – КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя АРК, виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя АРК, Сімферопольська міська рада, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради, - про витребування майна з чужого незаконного володіння в повному обсязі.

     Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

     Судді: