Справа №22-ц-25765/2010р.                                Головуючий в 1 інстанції Куликовська О.М.

                                                                                        Доповідач Берзіньш В.С.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеля-

ційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

                                            Головуючого, судді:  Берзіньш В.С.    

                                                                  Суддів:  Куртлушаєва І.Д.  

                                                                             Шестакової Н.В.  

                                                  при  секретарі         Галіч Ю.Є.,              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – Євпаторійська міська рада про усунення перешкод у користуванні, стягнення моральної та матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Євпаторійського міського суду АРК від 23 червня 2010 року ,  

                                                               ВСТАНОВИЛА:

          У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – Євпаторійська міська рада про усунення перешкод у користуванні літньою кухнею літ. «Ф». В подальшому уточнила позовні вимоги та просила зобов’язати відповідачів не чинити перешкод при прокладенні водопровідних труб для водопостачання літньої кухнею літ.«Ф» по АДРЕСА_1, стягнути з відповідачів на її користь 3 000грн. моральної шкоди та з ОСОБА_3 – 1 300грн. матеріальної шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору дарування від 05.08.1997р. вона є власником 14\100 часток домоволодіння АДРЕСА_1 та у її конкретному користуванні знаходиться квартира АДРЕСА_1, яка складається із приміщень №№1,2,3 в жилому будинку літ.«Б», сарай літ. «Х» і літня кухня літ.«Ф». 13.10.2009р. їй були видані техумови на проектування водопостачання і каналізації літньої кухні літ. «Ф», проект був узгоджений з ППВКХ та вона отримала ордер на проведення робіт по прокладці водопроводу та в грудні 2009р. приступила до виконання робіт по прокладенню водопровідних мереж. В процесі проведення цих робіт  відповідачі по справі чинили перешкоди працівникам в ритті траншеї і прокладенні труб, а ОСОБА_3 забетонувала вириту частину траншеї. Неправомірними діями відповідачів позивачці спричинено моральну та матеріальну шкоду. На підставі ст.ст.15.16.391,1166,1167 ЦК України просила задовольнити позов.

          Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 23 червня 2010 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – Євпаторійська міська рада про усунення перешкод у користуванні, стягнення моральної та матеріальної шкоди – задоволено частково.

         Зобов’язано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у здійсненні прокладки водопровідних труб по території домоволодіння по АДРЕСА_1 згідно з робочим проектом до літньої кухні літ. «Ф», розташованої по АДРЕСА_2. Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду у розмірі 3000 грн. в солідарному порядку.   В іншій частині позовних вимог до ОСОБА_3 відмовлено.

                                                                2

            Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, судом при ухваленні рішення були неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; судом порушено вимоги ч. 2 ст. 31, ст. 128 ЦПК України.

            В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на законність і обгрунтованність рішення суду, просить апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

            В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги, представник ОСОБА_2 проти них заперечував.

           Обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на них, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню в частині задоволення позову з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині з  наступних підстав.

           Відповідно до ст.309ч.1п.3 і п.4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та при порушенні або неправильному застосуванні судом норм матеріального або процесуального права.

          Ухвалюючи рішення в частині задоволення позову, суд виходив із обгрунтованності заявлених вимог в цій частині. Такі висновки суду не узгоджуються з матеріалами справи та ці висновки зроблено з порушенням  норм матеріального і процесуального права.

          Так ст.ст.16,319,391 ЦК України, на які послався суд в обґрунтування своїх висновків, передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Захисту підлягають особисті немайнові та майнові права і інтереси особи.

          Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону.

           Між тим, відповідно до положень ст.182, ч.2 ст.331 ЦК України, ст.31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про планування і забудову території", Регіональних правил забудови і використання території в АРК від 18.09.2002р. №241-3/02, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно - право власності виникає з моменту державної реєстрації прийнятого до експлуатації новоствореного нерухомого майна; прийняття до експлуатації нерухомого майна не належить до юрисдикції суду, а  належить  відповідному  компетентному органу при наявності певних умов щодо  будівництва. У сенсі ч.1 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

          Із матеріалів справи слідує, що літньої кухні літ.«Ф», стосовно усунення перешкод в користуванні якою заявлено позовні вимоги ОСОБА_8, фактично не існує у зв’язку із зведенням позивачкою на її місці двоповерхового жилого будинку, який є самочинною будівлею, що підтверджується постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Євпаторійської міської ради від 21.05.2002р.; повідомленнями: інспекції ДАБК від 19.7.2002р., КП «Житловик-2» від  07.10.209р., управління архітектури та містобудування міської ради від 22.09.2009р. і від 12.01.2010р.(а.с.22,27-29) та що не заперечував представник позивача в засіданні апеляційного суду.

                                                                                             3

          Документів щодо прокладення мереж водопостачання вищезазначеної двохповерхової будівлі позивач суду не надавала та не заявляла вимог щодо перешкод в користуванні існуючою двохповерховою будівлею.

         Крім того, проект відводу земельної ділянки, на якій зведено нову будівлю,  ОСОБА_8 в установленому порядку не затверджувався та земельна ділянка в установленому порядку позивачеві не надавалась.  На цій земельній ділянці позивачем без відповідного дозволу та належно затвердженого проекту збудовано  двоповерховий будинок; відсутні рішення компетентних державних органів відносно відмови прийняття побудови до експлуатації та зареєструвати право власності на нерухоме майно,  право позивача щодо перешкод в користуванні самочинною будівлею не можна вважати порушеним, тому воно не підлягає судовому захисту.    

           Відповідно до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

          Апеляційна скарга не містить доводів незаконності і необгрунтованності рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові і рішення суду в цій частині апеляційним судом не переглядалось.  

           На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,309 Цивільного  процесуального кодексу України,  колегія

                                                                В И Р І Ш И Л А:

          Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

          Рішення Євпаторійського міського суду АРК від 23 червня 2010 року скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні, стягнення моральної шкоди і в частині стягнення судових витрат.

         Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – Євпаторійська міська рада, про усунення перешкод у користуванні, стягнення моральної шкоди.

         В іншій частині рішення Євпаторійського міського суду АРК від 23 червня 2010 року залишити без змін.

         Рішення  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.    

                                 Судді:                                       Берзіньш В.С.

                                                                                   Куртлушаєв І.Д.

                                                                                   Шестакова Н.В.