У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 04 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Дяченко Л.О.
Суддів Іващенко В.В., Летягіної О.В.
При секретарі Бугайової В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6, що діють в своїх інтересах, а також в інтересах малолітнього ОСОБА_7, та ОСОБА_8 до Державного підприємства «Євпаторійський морський торгівельний порт», Міністерства транспорту та зв’язку України про передачу у власність квартири та визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
24.02.2010р. ОСОБА_5, ОСОБА_6, які діють в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_7, та ОСОБА_8 звернулись до суду з зазначеним позовом.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно ордеру 378 від 10.03.1966р. ОСОБА_9 зі складом сім’ї чотири чоловіка – він, його дружина ОСОБА_10 та сини ОСОБА_8, ОСОБА_11, - Євпаторійським морським портом було надано право на зайняття трьохкімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, де вони і прописані.
У наступний час у квартири зареєстровані і проживають позивачі.
Рішенням Євпаторійського міського суду від 06.10.2009р. за ОСОБА_6 та малолітним ОСОБА_7, з урахуванням змін, внесених рішенням Апеляційного суду АРК від 18.01.1010р., визнано право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.
Домоволодіння належить державі в особі Міністерства транспорту і зв’язку України та знаходиться у повному господарському веденні Державного підприємства «Євпаторійській морській торгівельній порт», які відповіді на неодноразові запитання відносно приватизації, надання у власність спірної квартири фактично не надають.
Тому просять надати їм у власність спірну квартиру та визнати за ними право власності на цю квартиру.
Рішенням Євпаторійського міського суду АРК від 23 червня 2010р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційної скарзі апелянти ставлять питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначають, що при розгляді справи підстав, які перешкоджають приватизації позивачами квартири не має, доводи суду є надуманими та такими, що не відповідають вимогам закону.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що родина Олійниківих на законних підставах проживають у квартирі в літ. «Р» на АДРЕСА_1; приміщення літ. «Р» Міністерством транспорту України передані у повне господарське ведення Державного підприємства «Євпаторійський морський торгівельний порт» та рішенням Господарського суду АРК від 04.04.2006р. визнано право державної власності за Державним підприємством «Євпаторійський морський торгівельний порт» на літ. «Р», якій є жилим приміщенням, тобто вин включений до складу цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Євпаторійський морський торгівельний порт» як нерухоме майно, квартири підприємств приватизації не підлягають, Державне підприємство «Євпаторійський морський торгівельний порт» не має повноважень на відчуження цього майна, інших підстав для припинення власності на квартиру у Державного підприємства «Євпаторійський морський торгівельний порт» та передачі її у власність інших осіб позивачем не надано.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, вірно встановленим правовідносинам між сторонами і вимогам діючого законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та рішення суду ОСОБА_9 на склад сім’ї з чотирьох осіб, а саме: його дружина ОСОБА_12 та сини ОСОБА_8 і ОСОБА_11 на підставі ордеру №78 від 10.03.1966р. було надано право на зайняття трьохкімнатної квартирі у будинку АДРЕСА_1/а.с.6/.
Згідно довідки №1539 від 26.11.2007р. КРП «БРТИ м. Євпаторії», будівлі домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення Господарського суду АРК від 04.04.2006р. належать державі Україна в особі Міністерства транспорту і зв’язку у повному господарському веденні Державного підприємства «Євпаторійський морський торгівельний порт»/ а.с. 17 /, що підтверджує обставину включення до складу цілісного майнового комплексу Державного підприємства «Євпаторійський морський торгівельний порт» як нерухомого майна літ. «Р».
Підставою позовних вимог про передання у власність та визнання права власності на спірну квартиру є тільки визнання права власності на квартиру у порядку приватизації.
Але згідно ст. 2 ч. 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири підприємств приватизації не підлягають, вони, на підставі ст. 8 п. 9 цього Закону можуть передаватися в комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.
Державне підприємство «Євпаторійський морський торгівельний порт» не має права власності на майно, що знаходиться у його господарському веденні, у тому числі і на спірну квартиру, та не має повноважень на його відчуження, крім того, відповідно вимогам діючого законодавства не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом, та інш.
За таких обставин, враховуючи, що інших підстав позовних вимог позивачами не наведено, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачами не доведені всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України обставини, на які воні посилалися як на підставу своїх вимог.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, які були надані сторонами.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що доводи апеляційної скарги рішення суду не спростовують і не свідчать про його неправильність, колегій суддів підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування рішення суду не вбачає.
Керуючись статтями 303, 307-308, 314-315, 323, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді: