У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2010 року листопада місяця 04 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі

Головуючого, судді Іващенко В.В.

Суддів Дяченко Л.О., Летягіної О.В.

При секретарі Бугайової В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства «Крименерго» в особі структурного підрозділу Бахчисарайських районних електричних мереж про визнання незаконними дій та акту щодо нарахування сум збитків, спонукання підключити електричну енергію за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2010 року,          

ВСТАНОВИЛА:

     11.02.2010р. ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Крименерго» в особі структурного підрозділу Бахчисарайських районних електричних мереж про визнання незаконними дій та рішення щодо нарахування сум збитків, спонукання підключити електричну енергію.

      Позовні вимоги мотивовані тим, що він є споживачем електричної енергії, заборгованості по сплаті електричної енергії не мав, однак 23.01.2010р. контролерами Бахчисарайського РЕМ при перевірки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, - складено акт №179805 про те, що в обхід приладу обліку від трьохфазного приладу шляхом монтажу зроблено відвід трьохфазної розетки, про існування якої йому не було відомо, оскільки за його заявою 23.02.200-р. працівниками Бахчисарайського РЕМ було замінено трьохфазний лічильник на однофазний, а тому він вважав, що зняття трьохфазного лічильника буде повним відключенням всіх мереж, які йшли від трьохфазного лічильника.

     Рішенням Бахчисарайського районного суду АРК від 21 червня 2010р. у задоволені позову відмовлено.

     В апеляційної скарзі апелянт ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення позову, мотивуючи тим, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що суд неповно і необ’ективно дослідив матеріали справи, що раніше порушень не виявляли, тому нарахування збитків призведено невірно.

      Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

       Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що за своєю правовою природою акт про порушення Правил користування електричною енергією та протокол про нарахування суми збитків не є правовими актами, у тому числі правочинами, а тому не підлягають перевірці судом за правовими критеріями законності чи дійсності. Зазначені документи є тільки формою посвідчення фактичних обставин порушення правил користування електричною енергією та висування претензій споживачу, тобто, мають виключно доказове значення при вирішенні судом вимог енергопостачальника до споживача щодо відшкодування збитків.  

       З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактам і обставинам, встановленим судом, ґрунтуються на правильному визначенні судом змісту та характеру виниклих між сторонами правовідносин, правильному застосуванню судом норм матеріального та процесуального права.

       Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

       Згідно зі ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

       Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб’єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально – правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводяться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст. 16 ЦК України.

       Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який встановлює конкретні цивільні правовідносини.

       Акт про порушення правил користування електричною енергією та протокол про нарахування суми збитків складені працівниками відкритого акціонерного товариства «Крименерго», які діяли як посадові особи на підставі відповідних положень правил користування електричною енергією.

       Таким чином, оскарження акту порушення правил користування електроенергією і протоколу про нарахування суми збитків не встановлює для споживача будь-яких обов’язків, крім рекомендацій сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензій, і не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.

        На цей час позивача, як вин пояснив, підключено до мереж електричної енергії.

        За таких обставин рішення суду є законним і обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про неправильність судового рішення, підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

        Керуючись статтями 303, 307-308, 314-315, 323, 325, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів  

УХВАЛИЛА:

     Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

     Рішення Бахчисарайського районного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2010 року залишити без змін.

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

     Судді: