Справа №22-23744\2010р. Головуючий в 1 інстанції Кайро І.А.
Доповідач Берзіньш В.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді: Куртлушаєва І.Д.
Суддів: Берзіньш В.С.
Шестакової Н.В.,
при секретарі Галіч Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південний бриз» до ОСОБА_2, третя особа: Лівадійська селищна рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самовільно побудованих споруд та приведення земельної ділянки у попередній стан, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 03.06.2010 року вищезазначений позов задоволено. Зобов’язано ОСОБА_2 знести самовільно побудовані споруди: кухню літ. «А» площею 37,5кв.м., сарай літ. «Б» площею 8,4кв.м., сарай літ. «В» площею 13,2кв.м., сарай літ. «Г» площею.3,6кв.м., майстерню літ. «Д» площею 13,4кв.м., а також огорожу – металеву сітку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, а також привести земельну ділянку за вказаною адресою у придатний для використання стан. В разі невиконання ОСОБА_2 протягом строку, наданого на добровільне виконання рішення суду, примусово знести самовільно побудовані споруди кухню літ. «А» площею 37,5кв.м., сарай літ. «Б» площею 8,4кв.м., сарай літ. «В» площею 13,2кв.м., сарай літ. «Г» площею.3,6кв.м., майстерню літ. «Д» площею 13,4кв.м., а також огорожу – металеву сітку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, з подальшим стягненням витрат на знесення з ОСОБА_2 Стягнено з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Південний бриз» судовий збір у сумі 8грн.50коп. і 37грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з’ясування обставин по справі, вирішення питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі. Зокрема зазначає, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні її клопотань про виклик свідків, залучення доказів по справі, призначення судово-будівельної експертизи; суд не взяв до уваги, що спірні об’єкти були зведені ще в 1991 році та застосував до цих правовідносин ст.376 ЦК України, яка чинна з 01.01.2004р.; справу розглянуто без притягнення до участі у ній ОСОБА_3, з яким відповідачка з 27.07.1997р. по 17.09.1991р. перебувала у зареєстрованому шлюбі і спірні споруди були зведені разом з ним.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.ст.303,308 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
2
Ухвалюючи рішення, суд виходив із обгрунтованності позовних вимог. Такі висновки суду узгоджуються з матеріалами справи і не суперечать діючому законодавству.
Відповідно до положень ст.ст.152ч.2,212 ЗК України, ст.376 ЦК України власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати усунення будь-яких його прав на землю; самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам, а самочинні будівлі та споруди підлягають знесенню; право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване майно; якщо власник(користувач) заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
Статтями ст.ст.116,125 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень; право власності чи право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки і одержання документа, засвідчуючого це право, яким є держаний акт; приступати до користування земельною ділянкою до оформлення землекористування забороняється.
Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказування не може грунтуватися на припущеннях.
По справі встановлено, що рішенням 18-ї сесії 24 скликання Лівадійської селищної ради від 04.03.2004р. ТОВ «Південний бриз» передані в довгострокову оренду строком на 49 років земельні ділянки №№1-5, загальною площею 1,1415га., яка розташована в м.Ялта, смт.Курпати, вул..Алупкинське шосе, 8в, для будівництва рекреаційного комплексу. На підставі зазначеного рішення 25.03.2004р. між Лівадійською селищною радою та ТОВ «Південний бриз» було укладено договір оренди цієї земельної ділянки.
ОСОБА_2 на земельній ділянці, переданій в оренду позивачу по справі, самочинно збудувала споруди: кухню літ. «А» площею 37,5кв.м., сарай літ. «Б» площею 8,4кв.м., сарай літ. «В» площею 13,2кв.м., сарай літ. «Г» площею.3,6кв.м., майстерню літ. «Д» площею 13,4кв.м., а також огорожу – металеву сітку, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується матеріалами справи. зокрема висновком судової будівельно-технічної експертизи від 16.11.2009р.(а.с.120-124). Власник земельної ділянки - Ялтинська міська рада не надавала земельну ділянку у встановленому порядку відповідачу під уже збудоване майно та відсутня її згода на визнання права власності на самочинну будівлю за відповідачем по справі; немає також і належним чином затвердженого проекту забудови та дозволу на будівництво, правомірність користування нею відповідачем не доказана.
За таких обставин висновки суду щодо обгрунтованності позову та знесення самочинно зведених відповідачем будівель грунтуються на матеріалах справи та нормах діючого законодавства; доводи апелянта щодо порушення судом норм матеріального і процесуального права неспроможні.
Доводи апелянта щодо зведення спірних будівель ще в 1991 році були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну оцінку. Оспорюючи висновки суду апелянт не надала належних та допустимих доказів в підтвердження своїх доводів та не заявляла апеляційному суду клопотань в порядку, установленому ЦПК України, про їх витребування.
3
Враховуючи наведене, неспроможні і доводи апелянта про неправильне застосування норм матеріального права, зокрема ст.376 ЦК України. Окрім того, факт порушення прав землекористувача та самовільність зведення споруд має місце в теперішній час та судом правильно застосовані норми права, чинні на час виникнення спірних правовідносин.
Доводи апелянта щодо зведення спірних будівель спільно з колишнім чоловіком ОСОБА_3, шлюб з яким розірвано 17.09.1991 року, не підтверджено належними і допустимими доказами та вони ґрунтуються на припущеннях. Окрім того, ОСОБА_3 володіє правоздатністю та має цивільну дієздатність, даних щодо представництва його інтересів апелянт не надавала та на наявність таких даних не посилалась.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду. Підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.
Виходячи з наведеного і керуючись ст.ст.303,307,308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 червня 2010 року – залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.
Судді: Берзіньш В.С.
Куртлушаєв І.Д.
Шестакова Н.В.