УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року листопада місяця 01 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
суддів Яковенко Л.Г.
Бондарева Р.В.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи – ОСОБА_7, Сімферопольська міська рада, виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Сімферополі про усунення порушень права власності, знесення самочинних будівель та заборону використання власності під автомайстерню,
за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи – ОСОБА_7, Сімферопольська міська рада, виконавчий комітет Київської районної ради м. Сімферополя, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в м. Сімферополі про усунення порушень права власності, знесення самочинних будівель та заборону використання власності під автомайстерню відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, висновок суду про те, що знесення самочинної будівлі порушить права відповідача та членів його сім’ї, необґрунтований, суперечить обставинам справи. Вказує, що поза увагою суду залишилася та обставина, що відповідачем на місці житлового будинку був самочинно побудований габаритний гараж, який використовується ним як автомайстерня, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи № 389 від 10 лютого 2009 року, яка проводилася у цивільній справі № 2-1368/2008 р., приписом Управління житлово-комунального господарства Київської районної ради № 16 від 28 вересня 2004 року, відповідями Сімферопольської СЕС № 02-01-965 від 18 червня 2007 року, виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя від 11 серпня 2005 року та СДПЧ-13 СМУ ГУ МНС України в АР Крим № 13/269 від 12 серпня 2007 року. Зазначає, що суд не дав належної оцінки наданим ним доказам, а саме: фотокарткам та показанням свідка ОСОБА_7 Також, зазначає, що посилання суду на те, що звернення з таким позовом, відповідно до вимог статті 376 Цивільного кодексу України, знаходиться у межах компетенції Сімферопольської міської ради та виконавчого комітету Київської районної ради м. Сімферополя, отже він не є належним позивачем, незаконне, оскільки спірна самочинна будівля суттєво порушує його права. Крім того, посилається на те, що поза увагою суду залишилася та обставина, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак на теперішній час на цій земельній ділянці функціонує автомайстерня, отже відповідачем самовільно змінено цільове призначення земельної ділянки.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_6 – ОСОБА_8 просила її відхилити як безпідставну.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, відповідача, їх представників, третю особу, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача, який не є власником земельної ділянки та користувачем тієї її частки, на якій відповідачем самочинно побудовані побудови, не має правових підстав вимагати знесення цих побудов. Крім того, суд посилався на те, що при розгляді справи позивачем не було доведено, що побудови, самочинно побудовані відповідачем, порушують його право власності.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив всі обставини справи, яку вирішив згідно з законом.
При розгляді справи судом встановлено, що сторони у справі та третя особа ОСОБА_7 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_5 є власником 35/100 часток зазначеного домоволодіння, відповідачу ОСОБА_6 належить 33/100 частки , а третій особі ОСОБА_7 – 32/100 частки.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 червня 2007 року був визначений порядок користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_9 та ОСОБА_5 виділено у користування ділянку загального користування площею 22 кв.м.
ОСОБА_9 виділено у користування на 32/100 частки земельну ділянку площею 115,7 кв.м., включаючи площу під будівлями.
ОСОБА_5 виділено у користування на 35/100 часток земельну ділянку площею 127,6 кв.м., включаючи площу під будівлями.
ОСОБА_6 виділено у користування на 33/100 частки земельну ділянку площею 130,7 кв.м., включаючи площу під будівлями.
Право власності на 32/100 частки домоволодіння на право користування земельною ділянкою площею 115,7 кв.м., включаючи площу під будівлями, яке раніше належало ОСОБА_9, на теперішній час належить третій особі у справі ОСОБА_7
Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
За частиною 7 статті 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Земельна ділянка будинку АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Сімферополя та перебуває у користуванні співвласників зазначеного будинку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду, що право вимоги знесення або перебудови самочинного будівництва на зазначеній земельній ділянці належить виключно власнику землі, а саме, відповідному органу місцевого самоврядування, який з таким позовом до суду не звертався, а не користувачам земельної ділянки.
Відповідно до частини 1 статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що при розгляді справи позивачем не доведено, що самочинно побудовані побудови відповідача ОСОБА_6 виходять за межі земельної ділянки, виділеної йому у користування, та порушують яким-небудь чином право власності позивача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не мають правового значення для вирішення спору, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Бондарев Р.В.