УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Яковенко Л.Г.
суддів Синельщікової О.В.
Бондарева Р.В.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Заозерненської селищної ради, треті особи – ОСОБА_6, Державне підприємство Державний земельний кадастровий центр «Кримський регіональний філіал центр Державного земельного кадастру» Євпаторійське відділення про визнання незаконними рішень Заозерненської селищної ради та зобов’язання вчинити певні дії,
за апеляційною скаргою Заозерненської селищної ради на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 травня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Заозерненської селищної ради, треті особи – ОСОБА_6, Державне підприємство Державний земельний кадастровий центр «Кримський регіональний філіал центр Державного земельного кадастру» Євпаторійське відділення про визнання незаконними рішень Заозерненської селищної ради та зобов’язання вчинити певні дії задоволено.
Визнані неправомірними та скасовані рішення Заозерненської селищної ради № 5-47/13 від 27 березня 2009 року, № 5-51/9 від 26 червня 2009 року та № 5-49/24 від 28 квітня 2009 року.
Зобов’язано Заозерненську селищну раду розглянути на сесії заяву ОСОБА_5 про відвід земельної ділянки з урахуванням всіх наданих ним висновків фахівців з цього питання.
В апеляційній скарзі відповідач – Заозерненська селищна рада ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом не прийнято до уваги, що позивачем не був виконаний пункт рішення № 554 від 26 грудня 2003 року, згідно з яким позивач повинен був укласти договір з виконавчим комітетом селищної ради на участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури селища, що є однією з підстав для скасування селищною радою цього рішення. Також, посилається на те, що поза увагою суду залишилася та обставина, що в матеріалах справи відсутні докази того, що проект землеустрою по відведенню земельною ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, був переданий і отриманий селищною радою. Крім того, вважає, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що рішення № 5-49/24 від 28 квітня 2009 року прийнято на законних підставах, цим рішенням затверджені матеріали вибору земельної ділянки по АДРЕСА_1, і гр. ОСОБА_7 наданий дозвіл на складання проекту землеустрою з відведення даної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, отже розглянути проект землеустрою з відведення цієї земельної ділянки ОСОБА_5 селищна рада не має можливості.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_5 просив її відхилити як безпідставну.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Заозерненської селищної ради № 5-47/13 від 27 березня 2009 року, № 5-49/24 від 28 квітня 2009 року та № 5-51/9 від 26 червня 2009 року прийняті з перевищенням повноважень, є неправомірними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з зазначеним судовим рішенням, тому що справа розглянута без дотримання вимог процесуального закону щодо виду судочинства.
Розглянувши справу по суті, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спір між ОСОБА_5 та Заозерненською селищною радою з приводу незаконності її рішень повинен вирішуватися не за правилами цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції закону, яка діяла на час ухвалення рішення, встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За пунктом 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у зазначеній редакції, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в»,
«г» статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
З матеріалів справи вбачається, що позивач, посилаючись на норми Цивільного процесуального кодексу України, просить визнати незаконними та скасувати рішення 47 сесії 5 скликання Заозерненської селищної ради № 5-47/13 від 27 березня 2009 року «Про відмову ОСОБА_5 у затвердженні проекту землеустрою з відводу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських побудов по АДРЕСА_1», рішення 51 сесії 5 скликання Заозерненської селищної ради № 5-51/9 від 26 червня 2009 року «Про скасування рішень селищної ради № 554 від 26 грудня 2003 року та № 522 від 30 липня 2004 року», пункт 4 рішення 51 сесії 5 скликання Заозерненської селищної ради № 5-49/24 від 28 квітня 2009 року, згідно якого рішення Заозерненської селищної ради № 554 від 26 грудня 2003 року «Про дозвіл складання проекту відводу земельної ділянки для передачі у приватну власність під будівництво та обслуговування житлового будинку і господарських побудов ОСОБА_5 у районі Лиманівки» та № 522 від 30 липня 2004 року «Про внесення змін в рішення № 554 від 26 грудня 2003 року» визнано такими, що втратили силу. Крім того, позивач просив зобов’язати Заозерненську селищну раду розглянути на сесії проект землеустрою з відводу земельної ділянки ОСОБА_5 при наявності всіх потрібних узгоджень.
Таким чином, позивач ОСОБА_5 оскаржує рішення Заозерненської селищної ради, яка є суб’єктом владних повноважень, щодо виконання нею відповідних управлінських функцій на основі законодавства в сфері земельних відносин, отже зазначений спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Позивач звернувся до суду з позовом у січні 2010 року в порядку цивільного провадження помилково, а суд першої інстанції в порушення вимог статей 15, 122 Цивільного процесуального кодексу України відкрив провадження у справі, яка не підлягала розгляду за нормами цивільного судочинства, та вирішив адміністративний спір у цивільному провадженні, яке підлягає закриттю за пунктом 1 частини 1 статті 205 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 310 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу.
У зв’язку з викладеним, оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати, а провадження у цивільній справі закрити.
Позивачу ОСОБА_5 слід роз’яснити, що розгляд його вимог віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 310, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Заозерненської селищної ради задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 травня 2010 року скасувати.
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Заозерненської селищної ради, треті особи – ОСОБА_6, Державне підприємство Державний земельний кадастровий центр «Кримський регіональний філіал центр Державного земельного кадастру» Євпаторійське відділення про визнання незаконними рішень Заозерненської селищної ради та зобов’язання вчинити певні дії закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Бондарев Р.В.