УХВАЛА

                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року листопада місяця 08 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                   Головуючого, судді Яковенко Л.Г.

                                          суддів Синельщікової О.В.

Бондарева Р.В.

                              при секретарі Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Чорноморської селищної ради до ОСОБА_5, третя особи – ОСОБА_6, ДАБІ про знос самочинно побудованих побудов,

за апеляційною скаргою з доповненням ОСОБА_5 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2010 року позовні вимоги Чорноморської селищної ради задоволено в повному обсязі.

Зобов’язано ОСОБА_5 знести самочинно побудовані побудови, а саме: літер «А1» - прибудову, літери «В», «З» - сараї, літер «Ж» - літній душ, літер «Уб1» - вбиральню, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за власний рахунок.

У випадку, якщо відповідачка в місячний строк після набрання законної сили цим рішенням не здійснить знос самочинно побудованих побудов, виконання рішення у цей частині покладено на Державну виконавчу службу за кошти відповідачки.

З ОСОБА_5 стягнено на користь Чорноморської селищної ради судові витрати в розмірі 16 грн.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї відповідачка ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважає, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що судом не дана належна правова оцінка, що спірні самочинні побудови існують більше 30 років, і вона, як і ОСОБА_6 їх не будувала, отже покладення на неї обов’язку з їх знесення неправомірно. Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що на теперішній час вона звернулася до органів ДАБК з заявою для отримання дозволу на будівництво з метою узаконити самочинні побудови. Посилається на те, що поза увагою суду залишилася та обставина, що спірні побудови – туалет та душ являються важливими господарськими побудовами. Також, вказує, що спірні побудови складають з будинком єдине ціле і зв’язані монолітними сейсмопоясами, отже без відповідного проекту зносу їх знесення може привести до руйнування несущих конструкцій будинку. Крім того, вважає, що суд повинен був притягнути ОСОБА_6 в якості відповідачки, а не третьої особи, оскільки вона є власницею 2/3 часток будинку.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідачку, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги Чорноморської селищної ради, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка без належного дозволу, розробленого проекту, з порушенням будівельних норм і правил, прав іншої  співвласниці житлового будинку самочинно побудувала на землях Чорноморської селищної ради побудови, які підлягають знесенню за підстав статті 376 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору щодо знесення самочинно побудованих побудов, вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив всі обставини справи, яку вирішив згідно з законом.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_5 та третя особа ОСОБА_6 є співвласниками житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачці ОСОБА_5 на праві власності належить 1/3 частка житлового будинку, а третій особі ОСОБА_6 – 2/3 частки, що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за законом від 10 січня 1999 року, договором купівлі-продажу від 27 вересня 2009 року та технічним паспортом на житловий будинок (а.с.6, 30, 8).

Зазначений житловий будинок розташований на землях Чорноморської селищної ради.

Судом також встановлено, що відповідачкою самочинно побудовано літера «А1» - прибудову, літери «В», «З» - сараї, літера «Ж» - літній душ, літера «Уб1» - вбиральню, що підтверджується актом перевірки від 06 липня 2006 року (а.с.5), постановою про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за статтею 97 Кодексу України про адміністративні порушення (а.с.7) та технічним паспортом на житловий будинок (а.с.11-14).

Згідно з частинами 1, 2 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 4 статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

При розгляді справи судом встановлено, що відповідачка самочинно побудувала побудови, власник земельної ділянки та співвласниця житлового будинку, яка також є землекористувачем присадибної ділянки, заперечують проти самочинного будівництва, вказують про порушення своїх прав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду про необхідність зносу самочинно побудованих побудов у спосіб, зазначений у рішенні суду, є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не мають правового значення для вирішення спору, а тому не приймаються до уваги апеляційного суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

                                             УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу з доповненням ОСОБА_5 відхилити.

Рішення  Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Яковенко Л.Г.                                 Синельщікова О.В.                        Бондарев Р.В.