УХВАЛА

                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року жовтня місяця 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

                   Головуючого, судді Синельщікової О.В.

                                          суддів Яковенко Л.Г.

Бондарева Р.В.

                              при секретарі Іванові О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено.

Розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, зареєстрований 23 лютого 2008 року Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим (актовий запис № 51).

Після реєстрації розірвання шлюбу прізвище позивачці ОСОБА_5 залишено – ОСОБА_5.

З ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Сімферополя АР Крим на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженки м. Сімферополя, АР Крим стягнено аліменти на утримання дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, у розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 18 травня 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

З ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Сімферополя АР Крим на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженки м. Сімферополя, АР Крим стягнено аліменти на її утримання в розмірі 200 грн. щомісячно, починаючи з 18 травня 2010 року до досягнення дитиною ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, трирічного віку.

З ОСОБА_6 стягнено в дохід держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

Рішення суду допущено до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

В апеляційній скарзі на рішення суду відповідач ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду в частині визначення розміру аліментів і просить в цій частині ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, і висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що при визначенні розміру аліментів має враховуватися як стан здоров’я дитини, її потреби, так і інші обставини, вказані у статті 182 Сімейного кодексу України, зокрема, матеріальне становище платника аліментів, проте, суд першої інстанції повною мірою не врахував його матеріальне становище, а саме, що у зв’язку із кризою він позбавлений можливості знайти постійну роботу, має нерегулярний заробіток, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, і докази, які б свідчили протилежне у матеріалах справи відсутні. Також, посилається на те, що поза увагою суду залишилася та обставина, що позивачка отримує матеріальну допомогу по догляду за дитиною у розмірі близько 800 грн. Крім того, вказує, що, стягуючи аліменти на утримання ОСОБА_5, суд не врахував, що відповідно до частини 4 статті 84 Сімейного кодексу України право на утримання від чоловіка має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу, а, виходячи з його матеріального становища, він не може сплачувати аліменти на її утримання у розмірі, визначеному судом.

Заслухавши суддю-доповідача, позивачку, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен приймати участь в утриманні своєї дитини до досягнення нею повноліття, а також утримувати свою дружину до досягнення дитиною трьох років.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору, вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.

Відповідно до статті 180, частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За частинами 2, 4, 6 статті 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з 23 лютого 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний оскаржуваним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2010 року. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження (а.с.7), який перебуває на утриманні позивачки і проживає з нею.

Визначивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд врахував нерегулярний мінливий дохід відповідача, відсутність в нього інших зобов’язань щодо утримання, стан його здоров’я, працездатність і можливість з урахуванням віку, професії і виконуваної роботи працювати та отримувати дохід, а також можливість відповідача надавати матеріальну допомогу позивачці на її утримання та їх дитини.

Колегія суддів апеляційного суду не находить додаткових підстав для визначення аліментів в меншій сумі відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.  

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

                                             УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 09 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Яковенко Л.Г.                                 Синельщікова О.В.                        Бондарев Р.В.