У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року жовтня місяця 11 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Синельщікової О.В.
суддів Яковенко Л.Г.
Бондарева Р.В.
при секретарі Іванові О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа – Відділ реєстрації актів про народження Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про оспорювання батьківства,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 травня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваною ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 травня 2010 року у справі призначено судово-медичну генотипоскопичну експертизу, провадження якої доручено Одеському обласному бюро судово-медичних експертиз.
Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
На вирішення експертизи поставлено питання:
Чи є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, (генетичним) батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, чи мається між ними кровне споріднення?
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_5.
Сторони попереджені про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 146 Цивільного процесуального кодексу України.
Провадження у справі зупинено.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_6 ставить питання про скасування ухвали суду і просить направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала незаконна і необґрунтована, постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що ухвала, в порушення вимог статей 144, 210 Цивільного процесуального кодексу України не містить підстав для проведення експертизи, мотивів, з яких суд дійшов висновку про призначення експертизи, а також норм закону, яким керувався суд, постановляючи вказану ухвалу. Крім того, вважає, що поза увагою суду залишилася та обставина, що позивачем пропущений строк для звернення до суду з позовними вимогами про оспорювання батьківства.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, його представника, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи клопотання позивача та його представника про призначення у справі судово-медичної генотипоскопичної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з’ясування обставин, які мають значення у справі, необхідні спеціальні знання.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, як відповідним обставинам справи, вимогам процесуального закону.
Із позовної заяви ОСОБА_5 вбачається, що він оспорює своє батьківство відносно ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, та просить виключити відомості про нього як батька дитини з актового запису про народження.
Крім того, позивач заявив клопотання про призначення по справі судово-медичної генотипоскопичної експертизи для встановлення наявності або відсутності кровного споріднення між ним та дитиною.
Відповідно до частини 1 статті 143 Цивільного процесуального кодексу України для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз’яснив, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що дії суду першої інстанції по призначенню у справі судово-медичної генотипоскопичної експертизи повністю відповідають вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановлені оскаржуваної ухвали, колегія суддів не приймає до уваги як такі, що засновані на помилковому тлумаченні вимог статей 144, 210 Цивільного процесуального кодексу України.
Що стосується доводів апеляційної скарги, про те, що позивачем пропущений строк для звернення до суду з позовними вимогами про оспорювання батьківства, то колегія суддів виходить з того, що зазначені обставини не можуть стати підставою для відмови у відкритті провадження у справі та не перешкоджають витребуванню доказів судом.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що при розгляді справи вимоги матеріального і процесуального права судом першої інстанції додержано, підстав для скасування рішення немає.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 28 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді:
Яковенко Л.Г. Синельщікова О.В. Бондарев Р.В.