Справа № 2-а-2473/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2010 року
Ленінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:
головуючої судді Хмельницької Л.І.
при секретарі Богоявленської А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Донецькій області про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
21 вересня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Донецькій області про скасування постанови № АН 852109 від 10.09.2010 року, згідно якої він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу в доход держави в сумі 425 грн.
Позивач зазначив, що у тексті постанови зазначено, що він 10 вересня 2010 року керуючі автомобілем «Опель» р/н НОМЕР_1 року по а/ш Слов*янськ-Маріуполь по дорозі, яка має дві смуги для руху в одному напрямку, рухався у крайній лівій смузі при вільній правій. З зазначеною постановою він не згодний, постійно рухався по правій смузі руху, але оскільки на даній ділянці дороги він побачив великі ями, та змушений був з метою їх об*їзду зменити смугу руху на ліву. Коли він об*їхав ями, та став перестроюватися на праву смугу, був зупинений працівником ДАЇ, який, незважаючи на його пояснення, склав протокол про порушення правил дорожнього руху, передбачених п. 11.5 ПДР України, оскільки при русі вимушений був маневрувати у зв*язку з перешкодами на смузі його руху.
Він вважає, що не порушував правил дорожнього руху.
До судового засідання позивач не з*явився, надав суду заяву з проханням слухати справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з‘явився про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, заперечень проти позову до суду не надіслав, тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність.
Суд, розглянувши адміністративну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право оскаржити до суду дії, рішення суб‘єкту владних повноважень про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ч.1 п.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ), який набрав чинності з 1.09.2005 року, компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, (нормативно правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.
Відповідно до ст. 18 КАСУ місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень у справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 288 КУпАП зі змінами та доповненнями від 24.09.2008 року, які набрали чинності з 18.11.2008 року, постанову іншого органу( посадової особи) - про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), або у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, в порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України ( КАСУ) з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАСУ в адміністративній справі про протиправність рішеньё дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі «порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди».
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також, про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. Зокрема, у постанові потрібно наводити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначати мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення врегульований ст.ст. 276-282 КУпАП, а вимоги до протоколу викладені у ст..ст. 283-286 КУпАП.
Як встановлено судом, постанова у відношенні ОСОБА_1 була ухвалена 21.09.2010р. за правопорушення, нібито вчинене у той же день.
Як стверджує позивач він не порушував правила дорожнього руху, оскільки тимчасово виїхав на крайню ліву смугу руху при об’їзді перешкод у вигляді ям на правій смузі дороги.
Спростувати таке ствердження позивача суд не має можливості, оскільки представник відповідача до суду не з*явився, доказів обґрунтованості складення постанови суду не надав. Крім того, у відповідності до п. 1.10 ПДР України, перешкода руху-нерухомий об*єкт в межах смуги руху транспортного засобу, що вимушує водія маневрувати чи зменшувати швидкість руху, або зупиняти автомобіль. Згідно з п.11.11. ПДР України для об*їзду перешкоди допускається змінювати смугу руху.
Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності та рівноправності сторін у судочинстві, обов'язок доведення законності застосування адміністративного стягнення, лежить на органі (посадовій особі), який виніс оскаржуване рішення.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України, обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, покладається на відповідача, але відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження правомірності винесеної їм постанови АН 852109 від 10 .09.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП: «Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З урахуванням викладеного, суд визнає неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення та скасовує вказану постанову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 11, 17, 69, 70, 71, 72, 104, 105, 158, 159, 160, 161,162,163 Кодексу Адміністративного судочинства України, ст. 122, 251, 252 КУпАП суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Донецькій області - задовольнити.
Визнати дії інспектора УДАІ УМВС України в Донецькій області щодо складення у відношенні ОСОБА_1 постанови № АН 852109 від 10.09.2010р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.- незаконними.
Постанову інспектора УДАІ УМВС України в Донецькій області № АН 852109 від 10.09.2010р. у відношенні ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу – скасувати.
Постанова суду з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб*єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя