Справа №2-А-131/2010 року.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року смт. Володарськ – Волинський
Володарсько – Волинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді: Сульженка Л.П.
при секретарі: Свиридок А.В.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Житомирській області про визнання дій інспектора з ОДР Володарсько – Волинського ВДАІ старшого лейтенанта міліції Іщука М.О. незаконними та скасування постанови серії АМ №102897 від 4.06.2010 року, -
В С Т А Н О В И В:
З даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 14 червня 2010 року, вказуючи, що 4 червня 2010 року о 10 годині 00 хвилин він рухаючись на автомобілі ВАЗ-2103, номерний знак НОМЕР_1 по вул.Комсомольській в смт.Володарськ – Волинський (заїхав на територію центральної районної лікарні), де був зупинений інспектором з ОДР Володарсько– Волинського ВДАІ старшим лейтенантом міліції Іщуком Миколою Олександровичем, який пояснив йому, що він проігнорував вимоги дорожнього знаку 3.21 (в’їзд заборонено) та склав відносно його протокол про адміністративне правопорушення. На підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АМ №134949 від 4 червня 2010 року інспектор з ОДР Володарсько – Волинського ВДАІ Іщук М.О. виніс постанову серії АМ №102897, якою наклав на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.
З даним правопорушенням позивач не згоден, а тому просить визнати дії інспектора з ОДР Володарсько – Волинського ВДАІ старшого лейтенанта міліції Іщука М.О. незаконними та скасувати постанову серії АМ №102897 від 4.06.2010 року, як незаконну.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що 4 червня 2010 року рухаючись в смт.Володарськ – Волинський по вул.Комсомольській, заїхав на територію центральної районної лікарні, на в’їзді до якої дійсно був знак 3.21 «В’їзд заборонено» Правил Дорожнього руху України, щоб забрати свого хворого батька ОСОБА_3, який потребував автомобіль для транспортування з терапевтичного відділення КП «Володарсько – Волинська ЦРЛ» до місця проживання, оскільки він хворіє на хворобу, через яку не міг нормально пересуватись, а саме: ІХС, атеросклероз аорти коронарних судин, кардіосклероз фібриляція передсердь тахісистолічна форма СН 11А. Інспектору ДАІ він намагався пояснити, що батько ледве пересувається, але він навіть не захотів слухати та склав протокол. Умислу вчиняти адміністративне правопорушення він не мав, оскільки іншого способу забрати батька з лікарні не було.
Представник відповідача будучи належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, на виклик до суду не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Інспектор з ОДР Володарсько – Волинського ВДАІ Іщук М.О. суду пояснив, що ОСОБА_1 заїхав на територію центральної районної лікарні, на в’їзді до якої був знак 3.21 «В’їзд заборонено» Правил Дорожнього руху України.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що його син ОСОБА_1 заїхав на територію центральної районної лікарні, щоб забрати його з лікарні, оскільки у нього хворі ноги і він не може пересуватися без сторонньої допомоги
Заслухавши позивача, інспектора ДАІ, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого.
Із ст.10 КУпАП слідує, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи
бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання
- 2 -
цих наслідків.
Покази інспектора з ОДР Володарсько – Волинського ВДАІ старшого лейтенанта міліції Іщука М.О. суд до уваги не приймає, оскільки він є працівником ДАІ і зацікавлений в результатах розгляду даного спору.
Відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Із ст.17 КУпАП слідує, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких підстав суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 не обґрунтована на доказах і фактичних обставинах, правопорушення вчинене в стані крайньої необхідності, а тому підлягає до скасування.
Керуючись ст.ст.158 - 163, 167 КАС України, ст.ст. 287, 288, 289 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії інспектора з ОДР Володарсько – Волинського ВДАІ старшого лейтенанта міліції Іщука М.О., щодо складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову інспектора з ОДР Володарсько – Волинського ВДАІ старшого лейтенанта міліції Іщука М.О. серії АМ №102897 від 4 червня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, закрити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Володарсько – Волинський районний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через Володарсько – Волинський районний суд.
Головуючий /підпис/
Копія вірна.
Суддя: Л.П. Сульженко