Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України  

11 листопада 2010 року                                                                                    Справа № 2-223 / 10  

  Горностаївський районний суд Херсонської області  

в складі судді    Посунько Г.А.  

при секретарі     Бортнюк Л.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Горностаївка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області та Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області про визнання права на земельну частку (пай),  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач посилається в обґрунтування своїх вимог на те, що з 16 лютого 1991 року по 12 вересня 1996 року він працював в колгоспі Родина в с.Каїри Горностаївського району Херсонської області, який був реорганізований в КСП Родина та СТОВ Дніпро. 05 травня 1996 року КСП Родина отримало державний акт на право колективної власності на землю з наступним розпаюванням землі між членами колективного підприємства. До списків осіб, які мають право на земельну частку (пай), позивач не був включений, тобто за ним не було визнано права на земельну частку (пай). На підставі викладеного, позивач просить суд поновити пропущений ним з поважних причин строк позовної давності та визнати за ним право на земельну частку (пай) в резервному фонді земель, що перебувають у державній або комунальній власності в с.Каїри Горностаївського району Херсонської області.  

  В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов та пояснив   , що з 16 лютого 1991 року по 12 вересня 1996 року він працював та був членом колгоспу Родина в с.Каїри Горностаївського району Херсонської області, реорганізованого в КСП Родина та СТОВ Дніпро. 05 травня 1996 року був зареєстрований державний акт на право колективної власності на землю КСП Родина. При отриманні КСП Родина державного акту на землю його прізвище, як члена КСП Родина, у списки до Державного акту не було включено. Він вважає, що на момент отримання КСП Родина державного акту на право колективної власності на землю він був членом цього господарства, тому має право на земельний частку (пай).  

Про те, що він має право на земельну частку (пай), він дізнався у 2006 році, бо керівництво СТОВ Дніпро приховувало від нього цей факт, йому говорили, що він не має права на земельну частку (пай), а він їм вирив. Крім того, він був задіяний у вихованні свого сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який дуже хворів. Таким чином, він вважає, що пропустив строк звернення до суду з поважних причин.  

Враховуючи викладене, просить суд поновити пропущений ним з поважних причин строк позовної давності та визнати за ним право на земельну частку (пай) в резервному фонді земель, що перебувають у державній або комунальній власності в с.Каїри Горностаївського району Херсонської області.  

  В судовому засіданні представник відповідача Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області Тарасенко А.І. заперечив проти позову та пояснив   , що на позовні вимоги ОСОБА_1 поширюється трирічний строк позовної давності. Позивач, починаючи з 1997 року, неодноразово звертався до Каїрської сільської ради про надання йому земельної частки (паю), однак документів, які б підтверджували це право, не надавав, тому йому було відмовлено. Позивачем не наведено обґрунтованих поважних причин пропуску позовної давності щодо захисту права на земельну частку (пай), а тому Каїрська сільська рада просить суд про застосування позовної давності до позовних вимог позивача про визнання права на земельну частку (пай).  

Позивач не надав жодного обґрунтованого доводу про порушення свого права на земельну частку (пай) у КСП Родина. Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720 визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Тобто, право на земельну частку (пай) надавалось членам недержавного сільськогосподарського підприємства відповідно до встановленого членства в підприємстві на дату видачі сільськогосподарському підприємству держаного акту на право колективної власності на землю. Позивач підтверджує, що його було звільнено з членів КСП Родина 12 вересня 1996 року. Державний акт на право колективної власності на землю КСП Родина зареєстровано Каїрською сільською радою 23 травня 1997 року за № 3.  

Крім того, рішенням Каїрської сільської ради від 17 вересня 2007 року № 85 ОСОБА_1 відмовлено в отриманні права на земельну частку (пай) із земель колишньої колективної власності КСП Родина Горностаївського району Херсонської області у зв’язку з відсутністю документів, які б свідчили, що позивач працював в КСП Родина на момент розпаювання земель та реєстрації державного акту на право колективної власності. Зазначене рішення набрало чинності та до цього часу позивачем не оскаржено.  

Вищезазначені обставини підтверджують безпідставність позовних вимог позивача.  

  В судове засідання представник відповідача Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином – своєю заявою до суду відповідач просить розглядати справу за відсутності їхнього представника, позовні вимоги визнає, просить задовольнити позов. Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача Горностаївської районної державної адміністрації, на підставі наявних у справі доказів.  

  Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.  

  З 16 лютого 1991 року по 12 вересня 1996 року позивач ОСОБА_1 працював та був членом колгоспу Родина в с.Каїри Горностаївського району Херсонської області, який був реорганізований в КСП Родина (з 25 травня 1993 року) та СТОВ Дніпро (з 22 серпня 1997 року).  

23 травня 1997 року КСП Родина отримало державний акт на право колективної власності на землю для ведення сільського господарства з наступним розпаюванням землі між членами колективного підприємства. До списків осіб, які мають право на земельну частку (пай), позивач не був включений, тобто за ним не було визнано права на земельну частку (пай).  

  Суд критично оцінює пояснення позивача ОСОБА_1 про те, що   КСП Родина отримало державний акт на право колективної власності на землю 05 травня 1996 року.  

Так, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження цих своїх пояснень, а з повідомлення Відділу Держкомзему у Горностаївському районі Херсонської області від 29.10.2010 року № 1707 вбачається, що державний акт на право колективної власності на землю КСП Родина Каїрської сільської ради серії ХС-ІХ загальною площею 5540,0 га. видано 23 травня 1997 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 3.  

  Відповідно до п.2 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 року № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.  

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року № 7  член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.  

Аналіз норм законодавства свідчить про те, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа.  

  В судовому засіданні достовірно встановлено, що членство позивача ОСОБА_1 в КСП Родина припинено   12 вересня 1996 року, а державний акт на право колективної власності на землю КСП Родина отримало 23 травня 1997 року.  

Таким чином, на час припинення членства позивача ОСОБА_1 в   колективному сільськогосподарському підприємстві   державний акт на право колективної власності на землю КСП Родина не видавався, а його члени права власності на земельну частку (пай) не мали.  

За вказаних обставин суд вважає, що наявність підстав для визнання права на земельну частку (пай) позивач ОСОБА_1   не довів, чим не виконав вимоги ст.ст.10, 60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.  

  Відповідно до вимог ст.257 ЦК України на позовні вимоги ОСОБА_1 поширюється трирічний строк позовної давності. Таким чином, позивач пред’явив позов після спливу позовної давності.  

Згідно ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Згідно ч.1 ст.73 ЦПК України суд поновлює строк, встановлений законом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.  

Позивач ОСОБА_1 вважає, що він пропустив строк позовної давності з поважних причин. Наявність поважних причин позивач обґрунтовує тим, що про порушення свого права на земельну частку (пай) він дізнався у 2006 році, бо довіряв керівництву СТОВ Дніпро, яке пояснювало йому, що він не має права на земельну частку (пай). Крім того, він був задіяний у вихованні свого сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який дуже хворів.  

Суд вважає, що вказані позивачем ОСОБА_1 причини пропуску процесуального строку не належать до поважних. Так, до поважних причин відносяться обставини, що об’єктивно перешкоджають особі своєчасно звернутися до суду. В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, починаючи з 1997 року, неодноразово звертався до керівництва СТОВ Дніпро та Каїрської сільської ради про визнання за ним права на земельну частку (пай), тобто йому було достовірно відомо про те, що при паюванні КСП Родина за ним не було визнано цього права. Син позивача, на участь у вихованні та лікуванні якого посилається позивач, народився 05 серпня 2005 року, тобто вже після спливу позовної давності. В період часу з 23 травня 1997 року по даний час позивач ОСОБА_1 постійно проживав в с.Каїри Горностаївського району Херсонської області та не був обмежений у своїх діях.  

Доводів про наявність інших поважних причин пропуску строку позовної давності позивачем не надано.  

Таким чином, позивач ОСОБА_1 не довів наявності поважних причин пропуску ним строку позовної давності за вимогою про визнання права на земельну частку (пай), а тому підстав для поновлення процесуального строку судом не знайдено.  

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України відповідачем Каїрською сільською радою Горностаївського району Херсонської області заявлено про застосування спливу позовної давності.  

У зв’язку з необґрунтованістю позовних вимог ОСОБА_1, суд відмовляє в позові з цих підстав, без посилання на строки звернення до суду.  

  Керуючись Указом Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 року № 720/95, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року № 7, ст.ст.25, 152, 185 ЗК України, ст.ст.256, 257, 261, 267 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 68 - 70, 72, 73, 209, 212 – 215 ЦПК України, суд  

В И Р І Ш И В :  

  В задоволенні позову ОСОБА_1 до Горностаївської районної державної адміністрації Херсонської області та Каїрської сільської ради Горностаївського району Херсонської області про визнання права на земельну частку (пай) - відмовити.  

  Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Херсонської області через Горностаївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні, – протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

  Суддя                                                                             Посунько Г.А.