справа № 2-а-169/2010  

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ  

 12 листопада 2010 року                                                                                           м. Городня

      Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :  

головуючого судді - Березовського О.Д.,  

при секретарі – Швачко О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщика міліції Максименка Артема Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – відділ ДАІ УМВС України в Чернігівській області, -  

  ВСТАНОВИВ :  

 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщика міліції Максименка Артема Миколайовича і просить визнати незаконними дії відповідача та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення № 136231 від 08.10.2010 року, згідно якої на нього накладено штраф у розмірі 340 грн..  

Ухвалою судді від 29 жовтня 2010 року відкрито провадження у зазначеній адміністративній справі.

      У судовому засіданні позивач уточнив заявлені ним позовні вимоги і просив суд визнати дії відповідача незаконними та скасувати винесену відповідачем відносно нього постанову в справі про адміністративне правопорушення серії СВ № 136231 від 08.10.2010 року. Підтримав уточнені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Підтвердив обставини викладені ним в позовній заяві. Вказав, що 08.10.2010 року, близько 13 години 45 хвилин, він їхав на своєму автомобілі «Ауді-100» зі сторони залізничного вокзалу в напрямку м. Городні. У автомобілі він їхав сам. Попереду на узбіччі дороги він бачив службовий автомобіль працівників ДАІ, а також він добре бачив як інспектор ДАІ йдучи в його бік направив на його автомобіль радар, а потім зупинив його. Безпосередньо перед зупинкою він їхав на автомобілі зі швидкістю 78 км/год.. З впевненістю може сказати, що швидкість руху його автомобіля становила 78 км/год., оскільки перед зупинкою він глянув на спідометр і пересвідчився, що не перевищує швидкості руху в населеному пункті, так як добре знає, що адміністративна відповідальність настає у разі руху зі швидкістю більше 80 км/год.. Після зупинки відповідач показав йому покази приладу «Радіс 2080» і там була вказана швидкість руху 82 км/год.. Часу фіксації швидкості на радарі вказано не було. Він став заперечувати інспектору ДАІ факт перевищення швидкості на що відповідач показав йому відеозапис руху інших автомобілів і сказав, що вони не сперечались і їм був призначений мінімальний штраф за перевищення швидкості, а так як він сперечається, то йому буде призначено максимальний штраф. Відповідач склав протокол і виніс відносно нього оскаржувану постанову. Всі його заперечення інспектор ДАІ до уваги не взяв. У протоколі він написав, що не згоден з ним, а також сказав відповідачу, що буде оскаржувати постанову в суді. У відповідь інспектор ДАІ сказав, що йому без різниці, але ні в який суд приїжджати він не збирається. Припускає, що можливо на радарі була зафіксована швидкість руху не його, а іншого автомобіля, оскільки перед зупинкою попереду нього також рухались в попутному напрямку інші автомобілі. У місті він особисто ніколи швидкості не перевищував. Відеозапису руху його автомобіля інспектор ДАІ йому не показав, хоча він і просив останнього про це. Зазначив, що з Інтернету йому відомо, що прилад «Радіс 2080» має похибку в своїх показах, а саме коли швидкість фіксується у русі або ж за несприятливих погодних умов. Вважає дії відповідача незаконними, оскільки він не перевищував швидкості руху, а інспектор ДАІ безпідставно склав відносно нього протокол та виніс оскаржувану постанову.  

 Відповідач – інспектор ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщик міліції Максименко А.М. в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки в судове засідання суд не повідомив ( а.с. 16 ).  

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Таким чином, неявка без поважних причин в судове засідання відповідача – інспектора ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщика міліції Максименка А.М., який був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до приписів ч. 4 ст. 128 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, і справа підлягає вирішенню на підставі наявних у ній доказів.  

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – відділ ДАІ УМВС України в Чернігівській області в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином шляхом надсилання тексту повістки телефонограмою, про причини своєї неявки в судове засідання представника суд не повідомила. Неявка в судове засідання представника третьої особи відповідно до положень ст. 128 КАС України не є перешкодою для розгляду справи ( а.с. 17 ).  

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

 Відповідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.  

 Стаття 18 КАС України передбачає, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.  

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КпАП України перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш ніж на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  

Пунктом 12.4. «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, передбачено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год..

Судом в судовому засіданні встановлено, що 08.10.2010 року інспектором ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщиком міліції Максименко Артемом Миколайовичем відносно ОСОБА_1 було складено протокол серії СВ1 № 040174 про адміністративне правопорушення. З протоколу виходить, що 08.10.2010 року, о 14 годині 13 хвилин, в м. Городня по вул. 1-го Травня водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю руху 82 км/год. при обмеженні руху 60 км/год., чим перевищив швидкість руху на 22 км/год., швидкість вимірювалась приладом «Радіс 2080», відео «Кодак», чим порушив п. 12.4. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 122 КпАП України. У протоколі не зазначено, що до нього додаються будь-які документи, у т.ч. і оскаржувана постанова. ОСОБА_1 у протоколі вказав, що він не згоден, так як їхав зі швидкістю 78 км/год. ( а.с. 4 ).  

У ч. 1 ст. 222 КпАП України передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 122 КпАП України розглядають органи внутрішніх справ ( міліція ). Пункт 3 ч. 2 ст. 222 КпАП України передбачає, що від імені органів внутрішніх справ ( міліції ) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КпАП України, мають право – працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.  

У судовому засіданні встановлено, що відповідач Максименко С.В. являється працівником Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України та має спеціальне звання – прапорщик міліції, а тому він мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення вчинене позивачем і накладати на останнього стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.

З копії постанови серії СВ № 136231 від 08.10.2010 року по справі про адміністративне правопорушення встановлено, що інспектор ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщик міліції Максименко Артем Миколайович, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, встановив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, який 08.10.2010 року, о 14 годині 13 хвилин у м. Городня керував автомобілем «Ауді-100», д.н.з. НОМЕР_1, та рухався зі швидкістю 82 км/год., обмеження руху 60 км/год., перевищив на 22 км/год., «Радіс 2080». Ураховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, та керуючись положеннями статті 14-1, ч. 5-6 статті 258 та статті 283 КпАП України, відповідач постановив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.. Також в постанові відповідач вказав, що на підставі ч. 2 ст. 308 КпАП України у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами ДВС стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу 680 грн.. У постанові маються дані про те, що позивач отримав постанову 08.10.2010 року. До постанови додається протокол № 040174 ( а.с. 3 ).

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.  

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 29.10.2010 року, яка була надіслана відповідачу та третій особі, суд зобов’язав відповідача у разі заперечення проти позову у визначені строки надати письмові заперечення проти позову та всі матеріали, що були або мали бути взяті до уваги при прийнятті рішення про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення.  

Однак письмові заперечення та адміністративний матеріал на вимогу суду від відповідача не надійшли, як і не було надано доказів, підтверджуючих факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, та які були взяті інспектором ДАІ Максименко А.М. до уваги при прийнятті рішення про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладенні адміністративного стягнення. Окрім, наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення, який до позовної заяви долучив позивач, інші докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, відсутні. Не надано суду відеозапису, де зафіксовано факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, яке здійснювалось відповідачем на прилад «Кодак», як про те зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії СВ1 № 040174 ( а.с. 4 ).

Статтею 251 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначено законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Незважаючи на покладений законодавством на відповідача – суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, під час судового розгляду справи відповідач не надав суду доказів, якими б підтверджувалися дані про вчинення позивачем 08.10.2010 р. правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, що містяться в постанові серії СВ № 136231 від 08.10.2010 р. по справі про адміністративне правопорушення, та про правомірність накладення на позивача адміністративного стягнення. Приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та встановлюючи факт порушення ним Правил дорожнього руху, інспектор ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщик міліції Максименко Артем Миколайович виходив з того, що позивач перевищив швидкість руху в населеному пункті на 22 км/год..

При прийнятті рішення по справі, за відсутності інших доказів, які мали б бути надані стороною відповідача, суд враховує пояснення надані позивачем в судовому засіданні, які спростовують наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Приймаючи рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та встановлюючи факт порушення ним правил дорожнього руху, інспектор ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області Максименко А.М. керувався показаннями приладу «Радіс 2080», за допомогою якого вимірювалась швидкість руху транспортного засобу, однак враховуючи приписи ст. 251 КпАП України суд рахує показання цього приладу неналежним доказом, оскільки дані щодо перевищення позивачем швидкості руху ґрунтуються на показаннях технічного приладу, що не має функцій фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.  

Враховуючи вищевикладене, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що винність позивача у порушенні ним вимог п. 12.4. „Правил дорожнього руху”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, а саме перевищення дозволеної швидкості руху в населеному пункті, недоведена, оскільки відсутні належні докази того, і пояснення позивача нічим не спростовані, а інших доказів правомірності свого рішення сторона відповідача не надала.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.  

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 222, 251-252, 255, 283-284, 287-289 КпАП України, «Правилами дорожнього руху», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, ст. ст. 6, 8-11, 18, 70-72, 86, 128, 158-163, 167, 171-2 КАС України, суд, -  

  ПОСТАНОВИВ :  

 Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщика міліції Максименка Артема Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.  

Визнати незаконними дії інспектора ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщика міліції Максименка Артема Миколайовича та скасувати постанову серії СВ № 136231 від 08.10.2010 року в справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ДПС Менського взводу ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщиком міліції Максименко Артемом Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 340 грн..  

  Рішення суду є остаточним і постанова оскарження не підлягає.  

Суддя :                                       О.Д.Березовський