Справа № 2-646/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд, Черкаської області в складі:
головуючої судді: Гончаренко Т.В.
при секретарі: Блискавці А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені Звенигородського районного суду цивільну справу за позовом: фізичної особи ОСОБА_1 до Звенигородської міської ради, Черкаської області, третя особа інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської області про визнання належності майна та права власності на майно в порядку спадкування за законом,
в с т а н о в и в:
Позивач просить суд визнати належність майна, а саме: літню кухню, загальною площею – 25.8 кв.м, сарай – площею 12 кв.м., літній душ - площею 2.8 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2.
Визнати право власності в порядку спадкування за законом за – ОСОБА_1 на майно померлого ОСОБА_2, а саме на: літню кухню, загальною площею – 25.8 кв.м, сарай – площею 12 кв.м., літній душ - площею 2.8 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1.
На обгрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер його рідний брат ОСОБА_2. Спадкоємців, крім нього після смерті брата немає, проте він не може одержати спадщину після брата, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно - на вказану літню кухню, загальною площею – 25.8 кв.м, сарай – площею 12 кв.м., літній душ - площею 2.8 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 через те, що на належній брату земельній ділянці було самочинно збудовано літню кухню, сарай та літній душ.
Справа розглянута без участі сторін, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явились, звернулись до суду з письмовими заявами про розгляд справи без їх участі.
Представник третьої особи державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської області, які в установленому законом порядку передбаченому ст.74 ЦПК України були повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, не повідомивши суд про причину своєї неявки, клопотання про розгляд справи у їх відсутності до суду не надходило.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
судом встановлено такі факти:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився в м.Звенигородка, Черкаської області. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився в м.Звенигородка, Черкаської області;
Їх батьками є: батько – ОСОБА_3, мати – ОСОБА_4 (а.с.9,10);
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, про що в книзі реєстрації смертей 17.10.2009 року зроблено актовий запис №239. В цей же день відкрилася спадщина після нього.
- 2 -
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на майно, яка складається з Ѕ частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с.15). На земельній ділянці розміром 67 кв.м. АДРЕСА_1 збудовано самочинно: літню кухню - загальною площею 25,8 кв.м.,сарай – площа забудови 12 кв.м., літній душ – площа забудови 2,8 кв.м.;
Позивач ОСОБА_1 є рідним братом спадкодавця;
В даний час ОСОБА_1 звернувся до Звенигородської державної нотаріальної контори із заявою, щоб йому видали свідоцтво про право на спадщину після смерті брата ОСОБА_2 по закону, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тієї причини, що для цього необхідно надати свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на самочинно збудовані будівлі.
Згідно договору від 26.08.1994 року, посвідченого нотаріусом Цвєтковою Н.В. та зареєстрованого в реєстрі №3740 ОСОБА_6 продала ОСОБА_7 Ѕ частину будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці розміром 678 кв.м. (а.с.15).
На вказаній земельній ділянці ОСОБА_2 побудував: літню кухню, загальною площею – 25.8 кв.м, сарай – площею 12 кв.м., літній душ - площею 2.8 кв.м.
Відповідно до висновку №134 від 25.08.2010 року щодо відповідності забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державним будівельним нормам і правилам розміщенням на садибі АДРЕСА_1 літньої кухні, сараю та літнього душу порушено нормативну відстань до межі із суміжною садибою АДРЕСА_2 (розміщено на відстані 0,7 метрів від межі,при необхідній нормативній відстані 1,0 метрів) та до житлового будинку і гаража, розташованих на суміжній садибі АДРЕСА_2 (існуюча відстань між самочинно збудованими будівлями і житловим будинком по АДРЕСА_2 становить 5,8 метрів,при необхідній нормативній відстані 8,0 метрів), визначену п.3.25 та додатком 3.1 державних будівельних норм ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень». Розміщення садиби в плані міста не перечить рішенням його генплану забудови (а.с.11).
Відповідно до довідки головного державного інспектора з нагляду у сфері пожежної безпеки Звенигородського району №687 від 21.08.2010 р. встановлено, що при обстеженні земельної ділянки в м.Звенигородка по вул.Дружби,11 забудова літньої кухні здійснена з порушенням вимог будівельних норм згідно додатку 3.1 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» (не витриманий протипожежний розрив до будівель на сусідській земельній ділянці (а.с.23).
Відповідно до довідки в.о.головного державного санітарного лікаря Звенигородського району №940 від 20.08.2010 року при проведені санітарно-гігієнічного обстеження житлового будинку по вул.Дружби,11 в м.Звенигородка не зареєстровано порушень державних санітарних норм та будівельних норм ДБН 360-92** (а.с.24).
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Таким чином, оскільки зазначені будівлі - літньої кухні,сараю та літнього душу збудовані ОСОБА_2 без дозволу Звенигородської міської ради, чи її виконавчого комітету, вони є самочинним будівництвом.
Право власності на самочинно забудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, лише у випадках, передбачених ст. 376 ЦК України, а саме:
за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України);
- 3 -
за особою-власником (користувачем) земельної ділянки, яка здійснила самочинне будівництво на цій ділянці, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України).
Враховуючи наведене, на думку суду за ОСОБА_2 слід визнати право власності на самовільно збудовану літню кухню площею 25,8 кв.м., оскільки вона збудована на земельній ділянці, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_2, і при будівництві якої маються незначні порушення вимог пожежної безпеки та будівельних норм ,
державних санітарних не допущено.
Згідно п. 3.25 Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень» 360-92 протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості,а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом)слід приймати відповідно до протипопожежних вимог (додаток 3.1)Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м.При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів,що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.
Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена /створена/ особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новоутворене нерухоме майно / житлові будинки, будівлі, споруди тощо/ виникає з моменту завершення будівництва / стоворення майна/, а якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Ст. 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
На підставі наведеного суд вважає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки можливо визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, а тому може бути визнано право власності за ОСОБА_2 в порядку ст. 376 ЦК України.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його майно, а саме на Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що розташований в АДРЕСА_1 (а.с.15). На земельній ділянці АДРЕСА_1 збудовано самочинно: літню кухню - загальною площею 25,8 кв.м.,сарай – площа забудови 12 кв.м., літній душ – площа забудови 2,8 кв.м. Проте вказані будівлі він в експлуатацію не здав, не провів державну реєстрацію зазначеного новоствореного нерухомого майна.
ОСОБА_1 після смерті брата ОСОБА_2 фактично вступив в управління та користування спадковим майном, на протязі 6 місяців з дня його смерті, оскільки заволодів речами домашнього вжитку, технічними документами на будинок, також подав в установлений законом строк заяву про прийняття спадщини до Звенигородської державної нотаріальної контори.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 по закону. Крім позивача інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 судом не встановлено.
Тому суд вважає, що необхідно визнати належність майна, а саме: літню кухню, загальною площею – 25.8 кв.м, яка розташована в АДРЕСА_1 померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2.
Суд вважає, що оскільки приміщення спірних: сараю – площею 12 кв.м., літнього душу - площею 2.8 кв.м збудовані з істотними порушеннями санітарних, протипожежних, будівельних норм і правил в частині позову про визнання права власності на вказані будівлі слід відмовити.
- 4 -
За таких обставин право власності на спадкове нерухоме майно необхідно визнати за позивачем, як спадкоємцем по закону другої черги, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку та зобов’язати його провести державну реєстрацію спадкового нерухомого майна.
На підставі ст. 182, 328, 331, 376, 1216, 1217, 1220, 1222, 1262, 1268, 1269 ЦК України, керуючись ст. 10,11, 60,61, 208, 209, 212- 215 ЦПК України суд, -
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Звенигородської міської ради, Черкаської області, третя особа інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської області про визнання належності майна та права власності на майно в порядку спадкування за законом задовольнити частково.
Визнати належність майна, а саме: літньої кухні, загальною площею – 25.8 кв, яка розташована в АДРЕСА_1 померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2.
Визнати право власності в порядку спадкування за законом за –ОСОБА_1 на майно померлого ОСОБА_2, а саме на: літню кухню, загальною площею – 25.8 кв.м.
В позові про визнання права власності на самочинно збудовані сарай – площею 12 кв.м., літній душ - площею 2.8 кв.м., які розташовані в АДРЕСА_1 - відмовити.
Зобов’язати ОСОБА_1 провести державну реєстрацію спадкового нерухомого майна.
Копію рішення протягом двох днів з дня його винесення направити сторонам, третій особі рекомендованим листом з повідомленням.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя