Справа № 2-1004/2010 р.

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

 10 листопада   2010  року                             Ківерцівський районний суд Волинської області

 в складі: головуючого  судді -              Костюкевича О.К.

при секретарі -                            Хмілевській І.О.       

з участю  представника позивача –  ОСОБА_1, представника відповідача – Данкевича О.П.    

розглянувши у відкритому попередньому  судовому засіданні в залі суду міста Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Жидичинської сільської ради про визнання права власності на самочинно проведену реконструкцію будівлі сіносушарки, -  

  в с т а н о в и в :  

      ОСОБА_3  звернулась в суд з позовом до Жидичинської сільської ради про визнання права власності на самочинно проведену реконструкцію будівлі сіносушарки.

 Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що їй на праві приватної власності, згідно договору  купівлі-продажу від 30.11.2005 року належить приміщення сіносушарки по АДРЕСА_1.  

 13.11.2006 року згідно договору купівлі-продажу нею придбано земельну ділянку за тією ж адресою.   Призначення земельної ділянки – для комерційної діяльності.  

 Зазначає, що  для раціонального використання сіносушарки, з метою розміщення в ній цеху по виробництву меблів, вона звернулась до виконкому Жидичинської сільської ради з проханням надати дозвіл на реконструкцію  сіносушарки під цех виробництва меблів. 27.04.2006 року на підставі рішення виконкому Жидичинської сільської ради № 39 їй такий дозвіл було дано.  

 Після виготовлення робочого проекту реконструкції існуючих будівель, отримання дозволу на виконання будівельних робіт та проведення вищезазначеної реконструкції приміщення, вона звернулась в КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»  для реєстрації права власності на цю будівлю, однак дана організація відмовилась провести реєстрацію в зв’язку з тим, що  при проведенні реконструкції було здійснено відхилення від проекту, а саме самовільно збудовано мансарду.  

 Тому, просить суд визнати за нею право власності на самочинно реконструйовану  будівлю сіносушарки з влаштуванням цеху по виробництву меблів,  що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.  

 Представник позивач  ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримала і просить їх задовольнити  в повному об’ємі.  

      Представник відповідача від Жидичинської сільської  ради Данкевич О.П.  в судовому  засіданні позов визнав і проти  його задоволення не заперечував.  

 Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши представлені письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.  

 З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.09.2007 року (а.с.28) вбачається, що за гр-кою ОСОБА_3  зареєстровано право власності на приміщення сіносушарки, що розташоване в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від  30.11.2005 року.

 З Державного акта  на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 552236 від 16.04.2007 року (а.с.29) вбачається, що ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2006 року належить земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована в с. Жидичин Ківерцівського району і цільове призначення ділянки – для комерційної діяльності.  

 Зміна прізвища позивачки  з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» пояснюється одруженням з ОСОБА_5, що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 10.10.2008 року (а.с.36).      

 Рішенням виконавчого комітету Жидичинської сільської  ради № 39 від 27.04.2006  року позивачці дозволено реконструкцію будівлі сіносушарки з метою розміщення в ній цеху по виробництву меблів (а.с.7).

 Згідно комплексного висновку відповідності державним будівельним, санітарним, протипожежним нормам від 25.05.2006 року (а.с.8-9) будівля сіносушарки придатна для проведення реконструкції під цех по виробництву меблів.  

 Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

 Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

 Оскільки в судове засідання представником відповідача не представлено доказів про порушення прав та інтересів інших осіб, в результаті здійснення позивачем самочинної реконструкції будівлі сіносушарки з влаштуванням цеху по виробництву меблів, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1,  суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.

 Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 213-215 ЦПК  України, ст. ст.  376, 392 ЦК України, суд, -  

в и р і ш и в :  

    Позов задовольнити.  

 Визнати за ОСОБА_3 право власності на самочинно реконструйовану будівлю сіносушарки з влаштуванням цеху по виробництву меблів, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.  

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський  районний суд  до апеляційного суду у  Волинській області  протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення,  з дня отримання  його копії .  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя Ківерцівського районного суду                                               О.К. Костюкевич