Справа №  2-2971/10          

Рішення  

Іменем України  

 29 червня 2010 року              Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Бабкової Т.В.,

при секретарі – Ляхової І.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Харкова цивільну  справу за позовом ОСОБА_1   до  Управління Пенсійного  фонду України у  Фрунзенському районі м. Харкова про  визнання дій незаконними  , зобов’язання  здійснити перерахунок та виплату  пенсії по інвалідності  та  додаткової пенсії  за шкоду ,  завдану здоров’ю  -

  встановив:  

 Позивач ОСОБА_1     звернувся до суду з позовом до  Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському  районі м. Харкова. У позові позивач просить суд, визнати дії  Управління Пенсійного  фонду України  у Фрунзенському   районі м. Харкова  щодо відмови    здійснити     перерахунок  пенсії –  незаконними  ; зобов’язати  Управління Пенсійного  фонду України  у Фрунзенському   районі м. Харкова з 14.12.2009р.   здійснити       перерахунок  та виплату пенсії по інвалідності  відповідно  до ч.4 ст.54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  виходячи  з  шести   мінімальних пенсій  по віку , розмір якої  визначається  ст.28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; з обов’язати  Управління Пенсійного  фонду України  у Фрунзенському   районі м. Харкова     здійснити їй   перерахунок додаткової  пенсії за шкоду, завдану  здоров’ю , відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи»  в розмірі  50%  мінімальної пенсії  за віком , яка визначається  ст.28  Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  

У позові  позивач  посилається , що є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  отримує державну та додаткову пенсії передбачені статтями 50 та 54 Закону  № 796-ХІІ,  але відповідачем пенсія нараховується  довгий час набагато меншому  розміру, ніж передбачено Законом України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Відповідно до п.4 ст.54 вказаного закону, пенсія по інвалідності 3-ої  групи не повинна бути  нижче 6 мінімальних  пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії за шкоду. заподіяну здоров’ю , розмір якої у відповідності до ст.50 того ж закону,  повинен складати – 50% мінімальної пенсії за віком.  Позивач  такі дії    відповідача вважає неправомірними і просить  зобов’язати  провести перерахунок  та виплату пенсії  з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком встановлений  ст. 28  Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

Позивач  надав письмову заяву  , в якій зазначив , що  позовні вимоги підтримує у повному обсязі,  просить  розглядати справу за його  відсутністю.  

Представник відповідача Управління пенсійного фонду України у Фрунзенському   районі м. Харкова в судове засідання не з’явився. З боку відповідача 16.06.2010р. до суду надані заперечення,  в яких викладаються  мотиви  щодо не визнання позову у повному обсязі.  

  Перевіривши   матеріали справи, суд вважає необхідним    задовольнити позов   з наступних підстав.  

 Як встановлено в судовому  засіданні, позивач ОСОБА_1   за рішенням МСЄК є інвалідом 3 групи і віднесений  до 1-ой категорії осіб, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією  посвідчення серія  НОМЕР_1 та довідкою  до  акту огляду МСЕК ХАР-08 № 021983.  

Позивач перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду в Фрунзенському  районі м. Харкова і    отримує  пенсію як інвалід 3 групи, яка настала внаслідок ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильської АЕС на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 року №796 «Про статус і соціальний захист   громадян, які   постраждали   внаслідок   Чорнобильської    катастрофи» (надалі по тексту Закон №796).    

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р.   в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІII групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IIІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.  

Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму  

Наявність у позивача такого права є визначальним для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч.2 ст.46 Конституції України).  

Відповідно до ст. 62 Закону України « Про Державний бюджет  України на 2007 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлено  в розмірі з 01 січня 2007 – 380 грн., з 1 квітня 406 грн., з 1 жовтня -411 грн.

Відповідно до Закону України   "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по І групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по І групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Також, Законом України  "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам IIІ групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Згідно Закону України   "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до рішення  Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22 травня 2008 року під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р.     Відповідно до частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд не бере  до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.

Згідно статті 58 Закону України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня -481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов до  висновку, що при розмірі пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України №796, а не Постанова Кабінету Міністрів України №1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Суд  не взяв до уваги посилання відповідача на ч.5 ст.54 Закону №796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.

Тому суд вважає незаконними   дії   відповідача стосовно відмови  здійснити перерахунок  пенсії позивача  у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.  

За таких обставин суд вважає необхідним зобов’язати відповідача провести перерахувати пенсії  та провести відповідні  виплати позивачу з 14,12.2009р. ,  враховуючі положення ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове  держане пенсійне страхування», яка визначає, що нараховані суми  пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує  пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь – яким  строком.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до положень ст..88 ЦПК України.  

На підставі викладеного, керуючись ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. ст. 54 , 50 Закону України « Про  статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України",  Законом України « Про загальнообов’язкове  держане пенсійне страхування», Законом України « Про Державний бюджет  України на 2007 рік», Рішенням  Конституційного Суду України від 22.05.2008, № 10-рп/2008 ,  ст.ст.  88, 208, 209, 212, 213, 214, 215  ЦПК України     , суд –

П о с т а н о в и в:  

Позов ОСОБА_1   -  задовольнити.

Визнати дії   Управління Пенсійного фонду України  у Фрунзенському   районі м. Харкова  щодо нездійснення   ОСОБА_1    перерахунку пенсії по інвалідності   та додаткової пенсії   -  незаконними.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Фрунзенському районі м. Харкова  здійснити  ОСОБА_1   перерахунок  пенсії   по інвалідності у розмірі 6 мінімальних  пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50  %  мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. ст. 50, 54  Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  виходячи з  встановленої законом мінімального  розміру пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування»  та провести відповідні виплати недоплаченої пенсії  за період часу з 14.12.2009р.    

 Стягнути з  Управління Пенсійного фонду України в  Фрунзенському  районі м. Харкова на користь держави    витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи  37 грн.

Рішення  може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м .Харкова. Заява про апеляційне  оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

 Суддя –