Справа № 2-н-1434/2010 р.
У Х В А Л А
про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
4 листопада 2010 року суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Гаврилюк С.М., розглянувши заяву КП каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,
встановив:
Заявник КП каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» звернувся до суду із заявою, у якій просить видати судовий наказ, за яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги водовідведення за період з 01.03.2006 року по 30.09.2010 року у розмірі 353 грн. 21 коп.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що відповідно до п. 23 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачі зобов’язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. У зв’язку з безоплатним користуванням боржниками послугами водовідведення КП КГ «Харківкомуночиствод» була спричинена матеріальна шкода у сумі 353 грн. 21 коп.
Розглянувши заяву КП КГ «Харківкомуночиствод» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу та матеріали, додані до неї, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті даної заяви з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, заявником заявлена вимога про стягнення заборгованості за період з 01.03.2006 року по 31.10.2007 року, що є поза межами строку позовної давності.
Відповідно ст. 73 ЦПК України поновлення пропущеного строку, встановленого законом розглядається у судовому засіданні за клопотанням сторони на підставі доказів, підтверджуючих поважність причин пропущення строків позовної давності.
Згідно ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.
При цьому, судовий наказ може ґрунтуватися лише на вимогах, які є безспірними, тобто такими, що не потребують перевірки їх обґрунтованості та з’ясування суттєвих обставин, які стосуються правовідносин сторін.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Згідно ч. 5 ст. 100 ЦПК України у разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд вважає, що заявникові КП каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» в прийнятті заяви про видачу судового наказу слід відмовити, оскільки в даному випадку вимога заявника про стягнення заборгованості за послуги водопостачання з 01.03.2006 року по 30.09.2010 року у розмірі 353 грн. 21 коп. з ОСОБА_1 не є безспірною і не може вирішуватися виданням судового наказу без встановлення обставин, що мають істотне значення, шляхом дослідження необхідних доказів з урахуванням відповідних пояснень сторін по справі на загальних підставах, тобто в позовному провадженні. Таким чином, вищезазначені заявлені КП каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в межах строку і поза межами строку позовної давності між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий.
Керуючись ст.ст. 100, 101 ЦПК України, суддя
У Х В А Л И В:
У прийнятті заяви КП каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу – відмовити.
Роз’яснити заявнику КП каналізаційного господарства «Харківкомуночиствод» його право на звернення з даними вимогами до суду у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Гаврилюк С.М.