СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
16 вересня 2008 року С права № 5020-5/063-2127
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1);
відповідача: 1) Орлов Л. Є. (Ленінська районна рада міста Севастополя);
2) Ярош С. В. (Головне управління земельних ресурсів у місті Севастополі);
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 14 серпня 2008 року у справі №5020-5/063-2127
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,Севастополь,99022)
до 1) Ленінської районної ради міста Севастополя (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
2)Головного управління земельних ресурсів у місті Севастополі (вул. Леніна, 2, Севастополь, 99011)
про визнання незаконною відмови в укладенні договору оренди земельної ділянки та про спонукання його укласти
ВСТАНОВИВ:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Ленінської районної ради міста Севастополя, Головного управління земельних ресурсів у місті Севастополі про визнання незаконною відмови в укладенні договору оренди земельної ділянки та про спонукання його укласти.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2008 року у справі № 5020-5/063-2127 (суддя Євдокимов І.В.) позовні матеріали суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 повернуті без розгляду на підставі пунктів 4, 6, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована тим, що предметом спору у даній справі є право позивача на укладення договору оренди земельної ділянки та право на користування земельною ділянкою, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.
Не погодившись з ухвалою суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу до господарського суду міста Севастополя для розгляду.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, що виразилося в неправильному висновку суду щодо розгляду даної справи за правилами господарського судочинства.
Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що поза увагою місцевого господарського суду залишились положення статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої компетенція адміністративних судів поширюється, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У зв’язку з відпусткою судді Лисенко В.А., за розпорядженням виконуючого обов’язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Т.С. Видашенко від 16 вересня 2008 року, у складі судової колегії була проведена заміна судді Лисенко В.А. на суддю Прокопанич Г.К.
У судове засідання, призначене на 16 вересня 2008 року, позивач, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників відповідачів, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 виходячи з наступного.
Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення таких категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства, у тому числі господарського.
У відповідності до пункту 3 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року № 04-5/120 у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір –господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Так, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб’єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.
Між сторонами у даній справи існує спір про право суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на оренду земельної ділянки площею 19 кв. м. в районі проспекту Ген. Острякова, 195, якій підлягає врегулюванню Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про оренду землі”.
Вказане вимагає розгляду справи в порядку господарського судочинства.
У відповідності до Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27 червня 2007 року № 04-5/120 якщо позов, який підлягає розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України, помилково подано на підставі норм Кодексу адміністративного судочинства України, господарським судам слід перевіряти позовні матеріали на предмет їх узгодженості з приписами статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України і в разі невідповідності цих матеріалів зазначеним приписам керуватися вимогами статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 не відповідає вимогам, встановленим статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, а саме: не надано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі; не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; не подано доказів сплати витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, - що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
На підставі наведеного судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс ухвалу про повернення позовної заяви без розгляду з додержанням норм процесуального права, у зв’язку з чим підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14 серпня 2008 року у справі № 5020-5/063-2127 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді