Справа № 2 -3862/10 р.  

 Р І Ш Е Н Н Я

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 29 липня 2010 року Жовтневий районний суд м. Харкова  у складі:  

               головуючого - судді Чижиченко Д.В.  

  за участю секретаря – Бухтіярової О.М.,    

 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, встановлених законом та про стягнення заборгованості, -  

 встановив:

        ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну, здоров'ю, в якому вказав, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 3 групи, а тому згідно із ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону повинен бути не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 того ж Закону, повинен складати 50 % мінімальної пенсії за віком. Оскільки  відповідач, керуючись підзаконними актами, в набагато меншому розмірі, ніж визначено Законом, призначає та нараховує позивачу державну та додаткову пенсію, позивач просив визнати діяльність відповідача неправомірною та зобов'язати відповідача з 01.01.2005 року по 08.09.2009 р. переглянути призначення та нарахування до виплат державної пенсії в мінімальному об'ємі в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».  

            Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.    

 Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова -  в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи”, здійснюється за рахунок державного бюджету. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року  визначено, що щомісячна додаткова пенсія інвалідам 3 групи виплачується в розмірі 15 % від розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи - 870 грн.  Відповідно до постанови № 654 від 16.07.2008 року  було встановлено з 1 липня 2008 року доплату окремим категоріям осіб, щоб їх пенсії досягли 980 грн. Отже, Кабінет Міністрів України, визначаючи механізм реалізації норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходить з  розміру можливих видатків з Державного бюджету, в тому числі і на виплату пенсій особам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.  Крім того, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Пенсія позивачу була призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому проведення розрахунку пенсії позивачу, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстав нема. Тому відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити, просив розглядати справу за його відсутності.    

Суд, дослідивши матеріали справи,  вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.    

 ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи  1 категорії, інвалід ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 від 01 травня 1998 року, довідкою МСЕК № 050549 /а.с. 7, 8/.  

 Мінімальна пенсія за віком, яка встановлена постановою КМУ № 279 від 13 березня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», та мінімальні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІУ від 09 липня 2003року із змінами та доповненнями внесеними згідно із Законами № 2291-IV від 23 грудня 2004 року та № 2505 - ІУ від 25 березня 2005року - це пенсії, виплата яких здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Пунктом 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (із змінами та доповненнями) визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої статті 28 застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.  

 Кабінетом Міністрів України 3 січня 2002 року було прийнято постанову № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», до якої вносилися зміни згідно з постановами КМУ № 279 від 13 березня 2002 року, № 1350 від 27 серпня  2003 року, № 895 від 13 липня  2004 року, № 996 від 04 серпня 2004 року, і яка чинна і до тепер. Пункт 2 зазначеної вище постанови визначає, що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок підвищень, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також слід зазначити, що при підвищенні розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», які були урегульовані постановами КМУ від 13 березня 2002 року № 279, від 15 квітня 2003 року № 544, визначалось, що збільшення мінімального розміру пенсій , передбачених цими постановами, не застосовується для визначення розмірів надбавок, підвищень та інших доплат до пенсій.  

На 2005 та 2006 роки підстав для перерахунку основної та додаткової пенсії немає, так як рішень Конституційного Суду України стосовно питання визнання конституційності окремих положень законів про державний бюджет на відповідні роки не було.  

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до 1 категорії, інваліди ІІІ групи мають право на отримання державної пенсії, розмір якої у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону повинен бути не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, та на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 того ж Закону повинен складати 50 % мінімальної пенсії за віком.    

Згідно п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, дію зазначеної норми зупинено на 2007 рік.  

Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.  

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, виключно законами України визначається мінімальний розмір заробітної плати.  

Статтею 76 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік” були встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати на відповідні періоди 2007 року, а саме: 400 гривень – з 01 січня по 31 березня 2007 року; 420 гривень – з 01 квітня по 30 червня 2007 року; 440 гривень – з 01 липня по 30 вересня 2007 року; 460 гривень – з 01 жовтня 2007 р. Зі змісту вимог законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат, законів України про Державний бюджет України, якими визначалися мінімальні розміри заробітних плат, не вбачається будь - яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.    

Статтею 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” установлено, що у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та „Про жертви нацистських переслідувань” здійснюється у таких розмірах: інвалідам I групи - 450 гривень, інвалідам II групи - 360 гривень, інвалідам III групи - 300 гривень; учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 280 гривень; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 450 гривень; членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни і жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами, - 150 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 55 гривень.    

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року по справі „Про соціальні гарантії громадян” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 29, пункту 13 статті 71, пункту 30 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Також встановлено, що це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Конституційний Суд України дійшов висновку, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.  

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова повинен був нараховувати та сплачувати позивачу пенсію по інвалідності  відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". А саме текст статті 50 викладено в наступній редакції : "особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 15 % прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії законом про Державний бюджет і не може корегуватися іншими нормативно - правовими актами. Частини 3 та 4 статті 54 замінено наступним текстом: "у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році по ІІІ групі інвалідності – 180 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії законом про Державний бюджет і не може корегуватися іншими нормативно - правовими актами".         

Тобто, починаючи з 01 січня 2008 року, розміри пенсії та додаткової пенсії позивачу встановлено з урахуванням вищевказаного Закону.    

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за № 10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України),  визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п. 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".  

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.  

Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова повинен був нараховувати та сплачувати позивачу пенсію та додаткову пенсію за шкоду,  заподіяну здоров'ю, у відповідності до вимог ст. 54 ч. 4 Закону України "Про статус і  соціальний захист дітей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  війни".  

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішення Конституційним Судом України, відповідач, здійснюючи позивачу нарахування та сплату пенсії та додаткової пенсії з урахуванням Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", діяв на підставі та у відповідності з діючими нормами вищезазначених законів, а тому позовні вимоги щодо стягнення пенсії та додаткової пенсії в розмірах, встановлених ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.    

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Суд вважає, що виплата позивачу пенсії та додаткової пенсії у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та постановою Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року є неправомірною, оскільки виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме ст. 54 ч. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і норма відповідного закону України про визначення мінімальної заробітної плати на момент виплати, а не вищезазначені постанови.    

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно - правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

З огляду на викладене, нарахування пенсії позивачу без застосування  положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, є неправомірним, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання пенсії та додаткової пенсії в розмірах, встановлених ч. 4 ст. 54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи".  

 Тобто позивачу мав бути визначений мінімальний розмір пенсії, виходячи з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком, передбаченої ч. 1  ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1У, а не у розмірі мінімальних виплат, визначених постановою КМУ від 16.07.2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».    

 Відповідно до ст. 54 Закону України від 28.12.2007 року № 107-У1 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн.    

      Згідно ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-У1 від 26.12.2008 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто 498 грн.  

 Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

 Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені  в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Харкова. Тому саме це управління повинно здійснити перерахунок позивачу пенсії та розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів прожиткового мінімуму за період часу, починаючи з 22 травня 2008 року.  

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 49, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", ст.ст. 10, 60, 212, 214 - 215 ЦПК  України, суд, -    

 вирішив:

        Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про призначення та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, встановлених законом та про стягнення заборгованості - задовольнити частково.  

 Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.  

        Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. 50 ч. 1, 54 ч. 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо призначення державної пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести виплату недоплаченої пенсії з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 08.09.2009 р., з урахуванням раніше виплачених сум.    

              В інший частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.    

       Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на інфомаційно – технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 (сто двадцять) гривень 00 копійок.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і після цього протягом 20 днів шляхом подання апеляційної скарги або у порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України .  

          Суддя                                                                              Д.В. Чижиченко