Справа №22ц-1353,2010р. Головуючий в 1-й інстанції
Палькова В.М.
Категорія: 52 Доповідач – Стародубець М.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року травня місяця « 18 » дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Стародубця М.П.
Суддів: Фурман Т.Г.,
Воронцової Л.П.
при секретарі – Дибі Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від «22» лютого 2010 року в справі
за позовом
ОСОБА_3 до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У жовтні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позивач зазначав, що був прийнятий відповідачем на роботу водієм.
Навесні 2007 року він був переведений на посаду аварійного комісара і по сумісництву виконував обов’язки водія.
19.05.2008 року йому був наданий для ознайомлення наказ про звільнення з посади аварійного комісара.
Посилаючись на те, що його звільнення роботодавцем з цієї посади здійснено з порушенням норм трудового законодавства, просив суд поновити його на роботі на вказаній посаді, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та заподіяну йому моральну шкоду, розмір якої він визначає в сумі 20000 грн., і зобов’язати роботодавця відновити його трудову книжку.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Останнім рішенням від 22 лютого 2010 року суд відмовив у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному об’ємі, зазначаючи, що суд першої інстанції поверхово дослідив обставини справи, зібраним доказам дав неправильну оцінку та постановив рішення, яке не відповідає вимогам закону і дійсним обставинам справи.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» просить її відхилити, а рішення суду, як законне й обґрунтоване, залишити без змін.
Заслухавши доповідача і осіб, які з’явилися у судове засідання, перевіривши правильність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 02.11.2005 року ОСОБА_3 був прийнятий на роботу водієм до АТ «Українська пожежно-страхова компанія».
З 24.04.2007 року позивач за сумісництвом виконував обов’язки аварійного комісара.
Наказом від 19.05.2008 року за №09-К він був звільнений від виконання цих обов’язків, а 23.06.2008 року трудові відносини припинені з передбачених ст.38 КЗпП України підстав. Правомірність цього звільнення працівник не оскаржує.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що позивач пропустив передбачені ст.233 КЗпП України строки звернення до суду за захистом трудових прав, поважність причин яких не доведена як в суді першої, так і апеляційної інстанції, тому саме з цих підстав правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з цими висновками суду.
Безпідставними є посилання апелянта в скарзі на те, що роботодавець не надав йому копію наказу про звільнення за №09-К від 19.05.2008 року, оскільки в цьому наказі міститься його власноручний запис, що підтверджує факт ознайомлення працівника щодо припинення з ним відповідних трудових відносин, копію якого він додав до поданої ним територіальній державній інспекції праці у Херсонській області скарзі /а.с. 120/.
Доказів про те, що позивач встав на роботу у відповідача вперше, чи надав роботодавцю наявну у нього трудову книжку, що він зобов’язаний зробити, судом не встановлено.
З вимогою про видачу йому дубліката трудової книжки він в передбаченому законом порядку не звертався.
Спір щодо вирішення цього питання виник після його звільнення, що підтверджується його заявами /а.с. 10-12/, однак з позовом до суду він звернувся лише 08.10.2008 року.
Деякі розбіжності, які суд виклав в мотивувальній частині рішення, не вплинули на правильне вирішення спору, що за правилами ст. 309 ЦПК України не є підставою для його скасування.
Доводи апелянта щодо неправильної оцінки судом зібраних у справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи судом апеляційної інстанції.
Суд першої інстанції з достатньою повнотою з’ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку, та постановив законне й обґрунтоване рішень.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, ухвалене в справі рішення відповідає нормам матеріального права і підстав для його зміни або скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303,307-308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 22 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: два підписи
Копія вірна:
Суддя: М.Стародубець
бт.