КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13798/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
У Х В А Л А
Іменем України
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Роснафтогазмаш»»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним акту та зобов’язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним акту № 1675/15-3 від 17.07.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, прийнятого Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва, зобов’язання відповідача поновити реєстрацію позивача платником податку на додану вартість з дати реєстрації –29.12.2006 року та поновити дію свідоцтва про реєстрацію позивача платником податку на додану вартість з дати початку його дії –29.12.2006 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2010 року позов задоволено частково. Скасовано акт № 1675/15-3 від 17.07.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва. Зобов’язано відповідача вчинити передбачені законодавством дії щодо поновлення реєстрації позивача платником податку на додану вартість. Зобов’язано відповідача вчинити передбачені законодавством дії по поновленню свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість № 100009871, бланк серії НБ № 251973, виданого 29.12.2006 року позивачу Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
У зв’язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Колегією суддів встановлено, що позивач, згідно з пунктом 2.2 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що відповідачем видано свідоцтво № 100009871, початок дії якого 29.12.2006 року, та присвоєно індивідуальний податковий номер 348067326556.
Відповідачем проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка позивача, за результатами якої був складений акт № 1675/15-3 від 17.07.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідно до абзацу 3 пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р від 01.07.2009 року «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)»та підпункту «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Перевіркою встановлено, що позивач відноситься до другої категорії платників податку, і відповідно до системи співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту, встановлено заниження податкових зобов’язань на суму більше 300 000 грн.
Відповідно до розпорядження Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 100-р від 17.06.2009 року, була створена комісія, якою встановлено, що позивач зареєстрований як платник ПДВ, надає податковому органу декларації з цього податку, які свідчать про не задекларовані (не сплачені) податкові зобов’язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджено довідкою про результати документальної невиїзної перевірки № 1745 від 17.07.2009 року. Платник подає (не подає) податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з березня 2008 року до травня 2009 року з показниками, які свідчать про незадекларовані (несплачені) податкові зобов’язання, обсяг яких складає 351724,40 грн.
Згідно з висновками акту перевірки, реєстрація платником податку на додану вартість позивача підлягає анулюванню на підставі підпункту «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». У зв’язку з цим, комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість з 17.07.2009 року та зобов’язала позивача повернути податковому органу свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.
Підпунктом «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»–«ґ»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.
Згадані у наведеній нормі Закону інші причини стосуються виключно можливих підстав, із яких платник податку звільняється від сплати податку на додану вартість. Відповідними причинами можуть бути судове рішення, нормативний або інший акт компетентного органу, внаслідок якого платник податку на додану вартість втрачає обов’язок з нарахування та/або сплати цього податку.
Водночас наведена законодавча норма не може розглядатися як підстава для розширеного тлумачення обставин, за яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, порівняно з тими, що згадані в пункті 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Зокрема, порушення платником податку правил податкового обліку з податку на додану вартість можуть бути підставою для застосування відповідальності, передбаченої цим Законом та іншими законами з питань оподаткування, але не тягнуть за собою права податкового органу анулювати свідоцтво про реєстрацію такого платника податку.
Вивчивши матеріали справи та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню обраним судом першої інстанції шляхом, відповідно до абзацу другого частини 2 статті 162 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198, статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову частково та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.