КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3658/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Мацький Є.М.
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого –судді Коротких А.Ю.,
суддів Літвіної Н.М.,
Хрімлі О.Г.,
при секретарі Корж В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Житомира на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Транс-Сервіс»до Державної податкової інспекції м. Житомира про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
У травні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому (з врахуванням уточнення позовних вимог) просив визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної невиїзної перевірки позивача, визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м. Житомира № 0001012301/1 від 18.05.2010 року.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що в період з 26.03.2010 року по 29.03.2010 року працівниками відповідача була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року, про що був складений акт перевірки № 1783/23-1/31398827 від 29.03.2010 року.
Перевіркою виявлено порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме підприємством занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в грудні 2009 року на суму 523946 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001012301/0 від 15.04.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 523946 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 209578 грн., а всього 733524 грн.
За результатами оскарження позивачем в адміністративному порядку, податкове повідомлення-рішення № 0001012301/0 від 15.04.2010 року залишено відповідачем без змін та винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0001012301/1 від 18.05.2010 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Згідно з п.п. 1, 5 ч. 6 ст. 11? Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позапланова перевірка проводиться: у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідач надіслав позивачу запит № 6290/10/15-2 від 05.02.2010 року про надання пояснення щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних минулих звітних періодів, а саме за листопад 2007 року, лютий 2008 року, причини включення та документальне підтвердження затримки отримання таких накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, листом № 29 від 26.02.2010 року позивачем надано відповідачу відповідь на запит. Однак, в зазначеному листі не містяться вичерпні пояснення та їх документальні підтвердження на поставлені в запиті питання.
Таким чином, колегія суддів не вбачає ознак протиправності в діях відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача.
Відповідно до пункту 8 статті 19 Господарського кодексу України, усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Так, правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.
Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно з абзацом другим підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вивчивши матеріали справи та норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем доведено, а позивачем не спростовано правомірність спірного податкового повідомлення-рішення.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки фактичним обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до хибного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, у зв’язку з чим невірно вирішив спір.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позову та доходить висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Житомира –задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року –скасувати.
В задоволенні адміністративного позову –відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Хрімлі О.Г.
Повний текст постанови виготовлений 16 листопада 2010 року.