КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.08.2010 № 6/100д
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Тимошенко О.А. – дов. №3-15/932 від 30.10.2009р.;
від відповідача: не з’явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівська міська рада
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2010
у справі № 6/100д ( .....)
за позовом Чернігівська міська рада
до Фізична особа - підприємець ОСОБА_3
третя особа відповідача
про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ :
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2010р. провадження у справі №6/100д було зупинено на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною Ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2010р. по справі №6/100д скасувати, мотивуючи це тим, що місцевим господарським судом було невірно застосовано норми процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2010р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.08.2010р.
30.08.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання.
Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Оскільки відповідачем не було надано доказів на підтвердження викладеного ним у клопотанні, а також не наведено жодної обставини, яка б унеможливлювала розгляд справи за наявними в ній матеріалами, апеляційний суд вирішив відмовити в задоволенні клопотання відповідача як необґрунтованого та непідтвердженого належними і допустимими доказами.
Окрім того, оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також зважаючи на докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 30.08.2010р. підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2010р. по справі №6/100д скасувати.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Чернігівська міська рада (далі – позивач) звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі – відповідач), в якому просив змінити пункти 1 та 3.1 договору оренди земельної ділянки від 10.07.2002р., зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 12.07.2002р. за №1719, укладеного між позивачем та відповідачем, виклавши їх в запропонованій позивачем редакції, якою скоригована (змінена) грошова оцінка земельної ділянки та розмір орендної плати.
В процесі судового розгляду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили постановою по справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Чернігівської міської ради про визнання недійсним п.104 рішення Чернігівської міської ради (31 сесії 5 скликання) від 12.09.2008р., посилаючись на те, що предметом оскарження є саме те рішення, з посиланням на яке Чернігівська міська рада обґрунтовує свої вимоги по справі №6/100д.
Місцевий господарський суд задовольнив клопотання відповідача, визнавши його обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.
Натомість позивач в апеляційній скарзі стверджує про те, що суд першої інстанції не обґрунтував неможливість розгляду справи №6/100д до вирішення справи №2а-2182/10 Деснянським районним судом м. Чернігова.
Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх помилковими з наступних підстав.
Насамперед, необхідно зазначити, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 10.07.2002р. між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, на підставі рішення Чернігівської міськради від 19.06.2002р. було укладено договір оренди земельної ділянки в м. Чернігові по вул. Курській, 7 площею 11032 кв. м. для обслуговування нежитлового приміщення ГСМ. Грошова оцінка зазначеної земельної ділянки на момент укладання договору в цілому становила 802239 грн. 92 коп. 29.07.2008р. відповідач звернувся до Чернігівської міськради з клопотанням про внесення змін до договору оренди земельної ділянки №1719 від 12.07.2002р., а саме просив змінити функціональне використання земельної ділянки у зв'язку із прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом нових об'єктів - виробничих приміщень для обслуговування та ремонту автомобілів з улаштуванням автономного джерела теплопостачання. Тобто змінилися умови господарювання, передбачені пунктом 1 договору, що, в свою чергу, відповідно до п.3.2 цього договору тягне за собою перегляд розміру орендної плати. За клопотанням відповідача Чернігівська міськрада прийняла рішення від 12.09.2008р. (пункт 104), яким змінила функціональне використання земельної ділянки в м. Чернігові по вул. Курській, 7 площею 11032 кв. м. з „для обслуговування нежитловий приміщень ГСМ” на „для експлуатації виробничих приміщень для обслуговування та ремонту автомобілів, з улаштуванням автономного джерела теплопостачання” та визначила коефіцієнт функціонального використання = 2,5 - комерційне використання. Позивач зазначає, що дане рішення є чинним і обов'язковим для виконання. У зв'язку зі зміною у відповідача умов господарювання на орендованій земельній ділянці змінилась і грошова оцінка даної земельної ділянки і станом на 25.05.2010р. становить 2244901,68 грн. замість 802239,92 грн. Посилаючись на ст. 652 Цивільного кодексу України позивач вважає, що існують всі правові підстави для зміни п.1 договору оренди від 19.06.2002р. в частині функціонального використання землі та визначення грошової оцінки переданої в оренду земельної ділянки.
Окрім того, враховуючи зміни, що відбулися в чинному законодавстві, а саме з прийняттям Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України №309-УІ від 03.06.2008р., яким були внесені зміни до ст. 21 Закону України „Про оренду землі” стосовно визначення мінімального розміру орендної плати для певних категорій землі, Чернігівська міськрада прийняла рішення „Про внесення змін до рішення Чернігівської міської ради від 28.12.2007 року „Про затвердження ставок земельного податку та встановлення розміру орендної плати за землю на 2008 рік у місті Чернігові” 12.12.2008р. та 25.12.2009р. Чернігівська міська рада затвердила ставки земельного податку та встановила розмір орендної плати за землю в місті Чернігові на 2009 та 2010 роки, прийнявши відповідні рішення. Таким чином, на підставі до п.3.2 договору оренди земельної ділянки виникли підстави для внесення змін до цього договору в частині визначення розміру орендної плати. 15.10.2008р. між Чернігівською міською радою та відповідачем укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки №1719 від 10.07.2002р., якою було визначено нове функціональне використання орендованої земельної ділянки, нову грошову оцінку та розмір орендної плати. Оскільки дана додаткова угода не була зареєстрована у встановленому порядку, рішенням господарського суду Чернігівської області від 27.04.2010р. у справі №17/135/13-17/79 встановлено, що зазначена додаткова угода є не вчиненою та неукладеною. Однак, позивач повідомив суд першої інстанції про те, що він оскаржує вищевказане рішення по справі №17/135/13-17/79 в апеляційному порядку.
Як було встановлено судом, на 3 сесії 24 скликання Чернігівської міської ради від 19.06.2002р. було прийнято рішення (пункт 41) передати відповідачу земельну ділянку площею 1,1032 га по вул. Курській, 7, в довгострокову оренду строком на 25 років, для обслуговування нежитлового приміщення „ГСМ”.
12.09.2008р. Чернігівською міською радою 31 сесії 5 скликання було прийнято рішення (пункт 104), згідно з яким, враховуючи акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 17.06.2008 року, внесено зміни до пункту 41 рішення міської ради від 19.06.2002р. (3 сесія 24 скликання), а саме: читати „для експлуатації виробничих приміщень для обслуговування та ремонту автомобілів, з улаштуванням автономного джерела” замість „для обслуговування нежитлового приміщення ГСМ”. (Землі промисловості, коефіцієнт функціонального використання = 2,5 - комерційне використання).
За твердженням позивача, назване рішення є чинним і обов'язковим для виконання. Окрім того, зі зміною умов господарювання змінилась і грошова оцінка земельної ділянки, що впливає на розмір орендної плати.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради про визнання недійсним п.104 рішення Чернігівської міської ради 31 сесії 5 скликання від 12.09.2008р.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 02.07.2010р. було відкрито провадження у справі №2-а-2182/10 за вказаним позовом.
В ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Зважаючи на те, що позивач пов'язує і обґрунтовує свої вимоги про зміну умов договору, укладеного з відповідачем, в частині функціонального використання земельної ділянки, грошової оцінки землі та розміру орендної плати, саме з прийняттям рішення Чернігівської міської ради 31 сесії 5 скликання від 12.09.2008р., апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що справи №6/100д та №2-а-2182/10 є взаємопов’язаними, обставини, встановлені в рішенні по адміністративній справі №2-а-2182/10 можуть вплинути на правильність, всебічність та об’єктивність вирішення спору у справі №6/100д, у зв’язку з чим розгляд господарської справи №6/100д є неможливим до вирішення Деснянським районним судом м. Чернігова пов'язаної з нею справи №2-а-2182/10.
Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.
В ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 15.07.2010р. по справі №6/100д прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга Чернігівської міської ради, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 75, 79, 86, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення, Ухвалу Господарського Чернігівської області від 15.07.2010р. по справі №6/100д - без змін.
2. Матеріали справи №6/100д повернути до Господарського суду Чернігівської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.
Головуючий суддя
Судді
01.09.10 (відправлено)