СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
29 жовтня 2007 року | Справа № 2-9/4384-2007 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Пученіна Тетяна Валентинівна, довіреність № б/н від 29.05.07;
відповідача: Вербицька Тетяна Анатоліївна, довіреність №3/ю від 23.07.07;
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 17 вересня 2007 року у справі № 2-9/4384-2007
за позовом Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" (вул. Київська, 78, Сімферополь, 95000)
до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" (вул. Кривошти, 27, Ялта, 98612)
про стягнення 70035,69 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2007 року у справі № 2-9/4384-2007 (суддя Пєтухова Н.С.) у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, Кримське республіканське виробниче підприємство "Кримтролейбус" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні 29.10.2007 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2006 року працівниками Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму, правонаступником якого є відповідач, була пошкоджена кабельна лінія постійного струму 600В фідера №2 тягової підстанції №24, що забезпечує електропостачання контрактної мережі тролейбусних маршрутів міста Ялта.
Позивач вважає, що відповідачем у порушення п.ЭП-3-24 Правил технічної експлуатації електроустановок, згідно з яким розкопки кабельних трас або земляні роботи поблизу них повинні проводиться тільки з дозволу експлуатуючої організації, при цьому повинен бути забезпечений нагляд за збереженням кабелів на весь період виробництва робіт, а розкриті кабелі повинні бути укріплені для попередження від механічних пошкоджень, без дозволу Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" були виконані земляні роботи, в результаті чого був пошкоджений маслонаповнений кабель постійного струму для електропостачання контрактної мережі.
Крім того, позивач звертає увагу на те, що згідно з п. ЭП-3-24 Правил технічної експлуатації електроустановок здійснення розкопок землерийними машинами на відстані ближче за 1 м від кабелю, а так само застосування відбійних молотків для спушування ґрунту над кабелями на глибину більш ніж 0,4 м при нормальній глибині прокладки кабелів не допускається, проте працівниками відповідача при проведенні земельних робіт використовувався екскаватор, чим був порушений вищевказаний пункт нормативного акту.
Позивач у позовній заяві зазначив, що працівники відповідача самостійно, без узгодження і без участі фахівців позивача здійснили монтаж кабельної муфти на пошкодженому кабелі, при цьому не були представлені протоколи випробування відповідно до вимог п.1.8.37 Правил обладнання електроустановок.
Таким чином, позивач вважає, що діями відповідача було заподіяно шкоду майну Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус", яка станом на 17.10.2006 року склала 70035,69 грн. На зазначену суму позивачем наданий розрахунок.
Позовні вимоги обґрунтовані правилами статей 224-226 Господарського кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Матеріалами справи підтверджено, що 06.10.2006 року працівниками Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму були завершені роботи з ремонту пошкодженої ділянки кабельної лінії і за підписами посадових осіб відповідача та посадової особи Ялтинської міської електричної мережі відкритого акціонерного товариства „Крименерго” був складений акт від 07.10.2006 стосовно того, що КЛ-0,6 кВ від ТПГС-24 до навантаження, розташованих в районі вул.Кірова, готові до експлуатації, випробування опору ізоляції проведені (а.с.24, зв.бік).
Після усунення аварії на водоводі і засипки траншеї землею, рух тролейбусів на зазначеній ділянці було відновлено.
Згідно з частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, право або законні інтереси якого порушено.
Таким чином, враховуючи, що між сторонами у справі не існує договірних зобов’язань, виниклі між ними правовідносини регулюються нормами права з відшкодування заподіяної майнової шкоди, судова колегія не погоджується з обґрунтуванням судового рішення правилами статей 614, 622 Цивільного кодексу України, вважає такі посилання суду першої інстанції помилковими.
Водночас, суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, не знаходить підстав для задоволення позову у відповідності з наступним.
Матеріалами справи підтверджено, що працівниками Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму 29.09.2006 були проведені аварійно-поновлювальні роботи з ліквідації пориву водоводу в районі вул..Кірова в місті Ялта.
Згідно з рішенням Виконкому Ялтинської міськради № 378 від 25.03.2004 „Про організацію аварійно-поновлювальних робіт на міських комунікаціях, об’єктах вулично-дорожньої мережі”, на початку проведення аварійно-поновлювальних робіт на міських комунікаціях підприємства всіх форм власності повинні викликати на місце представників міських служб, з якими узгоджується місце розкопки грунту.
Матеріалами справи підтверджується виконання відповідачем зазначеного обов’язку в повному обсязі. Крім того, на місце аварійних робіт був викликаний представник виробничого підприємства „Кримтролейбус”, що не передбачено в рішенні Виконкому Ялтинської міськради № 378 від 25.03.2004.
Таким чином, твердження позивача щодо того факту, що він не був попереджений про виконання ремонтних робіт працівниками Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму, а також посилання на порушення відповідачем п.3.28 Правил технічної експлуатації електроустановок судовою колегією відхиляються як необгрунтовані.
В подальшому, враховуючи що відповідачем було пошкоджено майно позивача, як свідчать матеріали справи, відповідачем були здійснені всі можливі заходи для ремонту пошкодженого майна.
Крім того, згідно з п.2.3.29 вказаних Правил адміністрація підприємства, у віданні якого знаходяться кабельні лінії, повинна періодично повідомляти і інструктувати підприємства і населення району, в якому проходять кабельні траси, про необхідність суворого дотримання „Правил охорони електричних мереж”.
Судова колегія звертає увагу на те, що докази того, що Кримське республіканське виробниче підприємство "Кримтролейбус" повідомляло відповідача про наявність у місці проведення земляних робіт кабельних мереж позивача, або надавало схему розташування кабельних мереж, в матеріалах справи відсутні.
Стосовно наданого позивачем розрахунку витрат на поновлення роботи кабельної мережі та додаткових витрат, пов’язаних з виїздом на місце аварії ремонтних бригад, слід зауважити, що ці розрахунки виконані самостійно позивачем, належними доказами не обґрунтовані, містять неузгодженості порівняно з обставинами справи, викладеними в позові, і витратами, зазначеними в калькуляції.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивачем не доведено підстав для відшкодування збитків, заподіяних відповідачем в результаті проведення аварійних робіт. Як і не доведено порушення відповідачем установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, що є підставою згідно з частиною 1 статті 224 Господарського кодексу України для відшкодування учасником господарських відносин завданих збитків.
Згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, судова колегія, на підставі представлених доказів, не вбачає підстав для задоволення позову Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус", тому вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню, рішення суду першої інстанції - не підлягаючим зміні або скасуванню.
Керуючись статтями 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Кримського республіканського виробничого підприємства "Кримтролейбус" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2007 року у справі № 2-9/4384-2007 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді