Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-4473/2010р. Головуючий у першій
інстанції Балюкова К.Г.
Категорія 51 Доповідач у апеляційній
інстанції Зотов В.С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Клочка В.П.,
суддів - Зотова В.С., Сундукова В.М.,
при секретарі - Одажиу Л.І.,
за участю - відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 31 серпня 2010 року по цивільній справі за позовом Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу військової частини А 4416 Військово-Морських Збройних Сил України до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А :
У січні 2010 року заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та його структурного підрозділу військової частини А4416 Військово-Морських Збройних Сил України, в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_4 в порядку регресу на користь держави в особі Міністерства оборони та військової частини завдану матеріальну шкоду у розмірі 20486 грн. 04 коп.
Вимоги позову мотивовані тим, що Постановою Ленінського районного суду М.Севастополя від 23.07.2009 р. були визнані неправомірними дії командира вч А4416, яким є відповідач, пов'язані із прийняттям рішення про звільнення ОСОБА_5, наказ № 211 від 01.11.2007р. про її звільнення був визнаний незаконним та скасований, ОСОБА_5 була поновлена на роботі зі стягненням на її користь з військової частини А4416 суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 20823грн. Оскільки вказана сума військовою частиною за державні кошти була виплачена, позивач вказує на виникнення в нього права регресних вимог до відповідача, оскільки шкода державі на цю суму була заподіяна неправомірними діями відповідача.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 31 серпня 2010р. позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій він просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Постановляючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив с того, що Постановою суду від 23.07.2009 р. встановлена неправомірність дій відповідача як командира військової частини пов'язаних з прийняттям рішення про звільнення ОСОБА_5, тому виплачена військовою частиною сума коштів ОСОБА_5 за час вимушеного прогулу підлягає стягненню з відповідача на користь держави в порядку регресу.
Колегія суддів погоджується с таким висновком суду.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач є командиром військової частини А 4416 Військово-Морських Збройних Сил України, займав вказану посаду також у 2007-2009 роках.
Постановою Ленінського районного суду м.Севастополя від 23.07.2009 р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_5 до вч А4416, командира вч А4416 про визнання дій незаконними, скасування наказів, поновлення на службі та спонукання до виконання певних дій позов був задоволений повністю (арк.с.7-11). Зазначеним рішенням суду дії командира вч А4416, пов'язані з прийняттям рішення про звільнення ОСОБА_5 у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту та виданням наказу від 01.11.2007 р. № 211 визнані неправомірними. Крім того, визнані незаконними та скасовані накази командира вч А4416 № 522 від 15.10.2007 р. про попередження про неповну службову відповідальність та № 211 від 01.11.2007 р. про звільнення ОСОБА_5 у запас за ст.85 п."є" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) із поновленням її на військовій службі на посаді старшого механіка-телефоніста апаратної взводу телеграфно-телефонного зв'язку запасного командного пункту батальйону зв'язку з 01.11.2007 р. та стягненням на її користь з вч А4416 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 20823 грн.
Постанова суду від 23.07.2009 р. набрала чинності та на її виконання 19.11.2009 р. ОСОБА_5 військовою частиною А 4416 була виплачена сума у розмірі 20486,04 грн., що підтверджується роздаточною відомістю № 159 від 19.11.2009р.(арк. с. 14).
Відповідно до ст. 15 Положень „Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі” від 23 червня 1995 року N 243/95-ВР, командири (начальники) військових частин, винні в незаконному звільненні чи переведенні робітника або службовця на іншу роботу, повністю відшкодовують матеріальну шкоду, заподіяну у зв'язку з оплатою за період вимушеного прогулу чи за період виконання ними нижчеоплачуваної роботи.
Згідно ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Доводи апеляційної скарги про те, що дана справа повинна вирішуватися у порядку адміністративного судочинства, колегія суддів до уваги прийняти не може, оскільки відповідно до ч.2 ст. 21 КАСУ, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Публічно-правового спору у даному випадку немає. Отже справа повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Отже, виходячи з вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись викладеним, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, п.1 ч.1 314, ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 31 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20-ти днів з дня оголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий : /підпис/ В.П. Клочко
Судді: /підпис/ В.С. Зотов
/підпис/ В.М Сундуков
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду В.С. Зотов
міста Севастополя