справа  №2-5174/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

8 вересня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Бусик О.Л.

за участю  секретаря -               Борисенко А.В.

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Філдес Україна» про визнання контракту недійсним, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди,

  в с т а н о в и  в:  

 У квітні 2010  року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 23 жовтня 2009 року між ним та відповідачем було укладено контракт № 0700213, предметом якого є надання послуг особі, що уклала контракт з послуг адміністрування системи, умовно іменованої «Car Credit» з метою придбання автомобіля.  Відповідно до умов контракту (ст. 3) останній починає діяти після підписання ідентифікатора і тексту контракту та сплати на поточний рахунок ЗАТ «Філдес Україна» вступного та місячного внесків. Вступним внеском є одноразовий платіж, який встановлений в ідентифікаторі контракту як відсоток, розрахований з базової ціни автомобіля, та підлягає оплаті клієнтом в момент підписання контракту. У зазначеному ідентифікаторі контракту вступний внесок вказаний у розмірі 6048 грн. 00 коп. Позивачем було сплачено вказаний вступний внесок, що підтверджується квитанцією від 22.10.2009 р. за                   № 2217.575.2 на 2000 грн.  та квитанцією від 23.10.2009 р. за № 4772/з12 на 4068 грн.  

Позивач вказує на те, що оскільки до підписання зазначеного контракту він не мав можливості ознайомитися з ним взагалі, бо відповідач зразки чи копії контрактів не надає для попереднього ознайомлення, тому отримав свій екземпляр контракту тільки після сплати вступного внеску та підписання цього контракту. Ознайомившись з умовами контракту, які  не погоджував з другою стороною при його підписанні, бо цей договір є договором приєднання, позивач вирішив вказаний договір розірвати. Відповідно щомісячний внесок ним не сплачувався.

У відповідності до ст. 15 «А» цього контракту, 28.10.2009 р.  позивач написав заяву про його розірвання. 10 грудня 2009 року відповідач надіслав на адресу позивача відповідь, відповідно до якої клієнт втрачає право на повернення вступного внеску з моменту подання заяви про отримання інформації про формування своєї групи та першого пакету документів достроково, також вказано, що при розірванні контракту за ініціативою клієнта понесенні ЗАТ «Філдес Україна» ніколи не будуть нижче вартості двох чистих внесків.

На підставі наведеного, просив визнати недійсним контракт № 0700213 від 23 жовтня 2009 року, укладений між позивачем та відповідачем ЗАТ «Філдес Україна», стягнути суму вступного внеску в розмірі 6068 грн., 7 463 грн. 64 коп. неустойки за кожен день затримки повернення коштів, а також завдану з боку відповідача моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 1 червня                 2010 року справу передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з викладених в них підстав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволення позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Філдес Україна» було укладено контракт № 0700213, предметом якого є надання послуг особі, що уклала контракт з послуг адміністрування системи, умовно іменованої «Car Credit» з метою придбання автомобіля.  

Відповідно ст. 3 контракту він починає діяти після підписання ідентифікатора і тексту контракту та сплати на поточний рахунок ЗАТ «Філдес Україна» вступного та місячного внесків. Вступним внеском є одноразовий платіж, який встановлений в ідентифікаторі контракту як відсоток, розрахований з базової ціни автомобіля, та підлягає оплаті клієнтом в момент підписання контракту. У зазначеному ідентифікаторі контракту вступний внесок вказаний у розмірі 6048 грн. 00 коп., які позивачем було сплачено відповідно до квитанцій від 22.10.2009 р. та від                   23.10.2009 р.  

У відповідності до ст. 15 «А» контракту,  28.10.2009 р.  позивач написав заяву про його розірвання. 10 грудня 2009 року відповідач надіслав на адресу позивача відповідь, відповідно до якої клієнт втрачає право на повернення вступного внеску з моменту подання заяви про отримання інформації про формування своєї групи та першого пакету документів достроково, також вказано, що при розірванні контракту за ініціативою клієнта понесенні ЗАТ «Філдес Україна» ніколи не будуть нижче вартості двох чистих внесків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.        Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом   (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.   У випадках,  встановлених  цим  Кодексом,  нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).  

Статтею 203 ЦК України встановлено, що з міст  правочину  не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а   також   моральним   засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення  учасника  правочину  має  бути  вільним   і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.  

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.    

Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає визнання недійсними умов договорів,  що обмежують права споживача.

Відповідно до положень указаної статті Закону Продавець (виконавець,  виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови,  які є несправедливими. Умови договору є несправедливими,  якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

У частині третій названої статті визначений приблизний (невичерпний) перелік несправедливих умов договору,  зокрема,  встановлення жорстких обов'язків споживача,    тоді   як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; установлення обов'язкових для споживача умов,  з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору.

В даному конкретному випадку відсутні підстави вважати,  що контракт, укладений між сторонами є несправедливими до позивача,  оскільки при підписанні договору ОСОБА_1 мав реальну можливість ознайомитись з його умовами, що й не заперечувалося самим позивачем під час судового розгляду справи.

Враховуючи цю обставину немає підстав вважати,  що положення контракту створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Також відсутні підстави вважати, що такий обов'язок є жорстким у відношенні до споживача.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання контракту недійсним та повернення коштів сплачених позивачем, позовні вимоги про стягнення нейстойки також задоволенню не підлягають.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні позову про відшкодування завданої з боку відповідача моральної шкоди з огляду на наступне.  

Пункт  5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає право споживача на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією (роботою чи послугою, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб) у випадках, передбачених законодавством.  В судовому засіданні не встановлено факту порушення споживчих прав позивача.  

З огляду на викладені обставини та норми закону суд не вбачає правих підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 203, 215, 525, 526, 530, 617 ЦК України, ст.ст. 4, 18 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 10, 57, 60, 61, 88, 215 ЦПК України, суд, -  

                                                       в и р і ш и в:  

 У задоволенні позову ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства «Філдес Україна» про визнання контракту недійсним, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди - відмовити.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з моменту проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

    Суддя: